Труднощі з математикою не пов'язані зі складом розуму або відсутністю природних здібностей. Причина, швидше за все, у тривожності, яку викликають числа у багатьох людей. Як її позбутися? Досліджувала BBC.
Ви нервуєте щоразу, коли дитина просить допомогти розв'язати задачку? Ненавидите ділити рахунок у ресторані? А іпотечні відсотки спричиняють стійкий головний біль?
Якщо так, то ви в цьому не самотні. Дослідження показали, що 93% дорослих американців певною мірою побоюються математики.
Та й не лише дорослі. Близько третини 15-16-річних дітей у 34 країнах зазначають, що вони хвилюються, виконуючи завдання з математики. А понад половина переживає через те, що їм буде складно на уроці математики.
Ідея, що математика комусь дається легко, а комусь - ні, поширена в західних країнах, вважає когнітивний психолог із Нью-Йорка Шіан Бейлок. І, здається, мати погані здібності до математики є цілком прийнятним у суспільстві.
«Ви чули колись, щоб дорослий вихвалявся, що він не читає книжок? А от скаржитися, що ти не розбираєшся у математиці, - це нормально», – каже дослідниця.
Втім, багато з тих, хто боїться математики або вважає, що не має до неї здібностей, насправді може легко впоратися з більшістю математичних завдань.
Читайте також 6 неймовірних додатків для юних математиків
Так звідки ж береться ця математична тривога?
Термін «Математофобія» запровадила математик Мері де Лелліс Гоф у 1953 році, коли помітила, як страждали її студенти.
Інші дослідники визначали її як «паніку, безпорадність, параліч та розумову дезорганізацію, яка виникає у деяких людей, коли їм потрібно розв'язати математичну задачу», а також як «загальний страх перед математикою».
Бейлок та її колеги виявили, що тривожність з приводу математики починається у дітей, коли вони йдуть до школи.
Математофобія – паніка, безпорадність, параліч, які виникають у деяких людей, коли їм потрібно розв'язати математичну задачу
«Математика – одна з найважливіших дисциплін у західній культурі, де поширена думка, що на все може бути лише одна правильна відповідь, і де вважають, що знання можна оцінити в тестах на швидкість», – каже вона.
До математичної тривоги частіше схильні дівчата і вчителі початкових класів, каже Бейлок, а в США ними працюють зазвичай жінки.
Маленькі діти, як правило, ототожнюють себе з дорослими тієї ж статі, а це означає, що дівчата частіше переймають страх до математики.
Вони також частіше вірять у гендерні стереотипи про те, що дівчата менш схильні до математики, а тому мають гірші досягнення в цій галузі.
Дослідження психолога Дарсі Халлетт із Меморіального університету Ньюфаундленда в Канаді показало, що розвитку математичної тривожності сприяють непривітні, злі та розчаровані вчителі.
Згодом негативне ставлення до королеви всіх наук тільки посилюється.
Але проблема у тому, що страх заважає роботі нашої оперативної пам'яті, і отже, що більше ми тривожимось, то менше здатні сфокусуватися на завданні.
Страх змушує також людей уникати математики, але оскільки нові знання в ній будуються виключно на попередніх, наздогнати стає дедалі складніше.
Ті, хто не любить математику в школі, вирішують спеціалізуватися на інших предметах. Але суспільство помітно програє від того, що багато людей пропускають університетські курси з математики або уникають професій, для яких потрібні математичні знання.
Читай також Математика дистанційно: 7 корисних онлайн-ресурсів
У США та багатьох інших країнах помітно бракує фахівців з природничих наук, як у приватному, так і державному секторах. А тому питання, як подолати математичну тривогу, є актуальним як ніколи.
Не дивно, що важливу роль у цьому відіграють батьки.
Вони можуть як передати дитині тривогу з приводу математики, так і, навпаки, показати привабливість цієї науки через математичні ігри та спільні заняття.
Викладати у початковій школі повинні вчителі, які люблять математику
Доцентка школи бізнесу Бостонського університету Шуламіт Кан вважає, що гендерний розрив у природничих науках можна подолати, якщо давати дівчатам правильні моделі для наслідування.
На її думку, викладати у початковій школі повинні вчителі, насамперед, жінки, які люблять математику.
Для цього треба або брати на роботу педагогів із математичним досвідом, або проводити відповідні тренінги.
Важлива й атмосфера на уроках, коли учні не бояться, що можуть припуститися помилки, зазначає Ейнар Скольвік із Норвезького університету науки і техніки.
Важливо створювати середовище, орієнтоване на навчання, а не на оцінку, додає дослідник.
На думку Халлет, треба також вчити дітей способів зниження тривожності загалом, навчати їх практик усвідомленості та медитації.
Студентам також потрібна допомога у подоланні математичної тривожності. Одне дослідження показало, що після короткого творчого завдання на початку тесту з математики студенти показували кращий результат.
Їм пропонували описати свої думки з приводу тесту, і вочевидь, це допомогло студентам краще зрозуміти та регулювати свої емоції. І таким чином звільнити мозок від тривожних думок.
Дослідження, проведені в коледжі, також показали, що більша самостійність при навчанні зменшила стурбованість студентів та покращила їхню успішність.
Якщо ми не допомагатимемо тим, кого лякає математика, як люди зможуть реалізувати свій потенціал?
Студенти могли консультуватися з викладачами онлайн. Вони відчували менше тиску, якщо відставали від решти класу, та не соромилися перепитувати.
Звичайно, завжди залишаться ті, хто буде уникати математики за будь-яких умов. Але, можливо, саме вони могли б отримати найбільшу користь від подолання тривоги, яку спричинюють числа.
«Математика – частина повсякденного життя, – підсумовує Бейлок. – Якщо ми не допомагатимемо тим, кого лякає математика, як люди зможуть реалізувати свій потенціал?»
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram