Сьогодні сексуальна освіта перестає бути табу у вихованні дітей, адже світ змінюється, і діти все раніше стикаються з питаннями, на які потребують зрозумілих і чесних відповідей. Як батькам підготуватись до цих розмов, створити атмосферу довіри та навчити дітей дбати про себе в сучасному світі?
У цій статті авторка, Ольга Волошина, заступниця директорки з навчально-виховної роботи в ліцею «Едюкейтор», психологиня і тренерка з сексуальної освіти, розмірковує, чому однієї заборони замало, як відверта розмова формує впевненість і безпеку дитини, та які практичні кроки допоможуть почати цей важливий діалог. Стаття написана в рамках челенджу «Свідоме батьківство: шлях до гармонії» (з 28 січня по 6 лютого 2025 року).
Сьогодні сексуальна освіта поступово перестає бути табу у вихованні дітей. Батьки дедалі частіше задаються питанням: як і коли почати ці розмови з дітьми? Адже важливо не тільки дати базову інформацію, а й навчити дитину дбати про свою безпеку – як у реальному світі, так і в інтернеті.
А як інакше? У світі сучасних технологій діти все раніше стикаються з інформацією для дорослих. За дослідженням МБО «Служба порятунку дітей», середній вік, коли неповнолітні вперше бачать порнографічний контент, становить 7–13 років, причому деякі зустрічалися з ним навіть у 4–5 років. Дитина в такій ситуації може відчувати сором, розгубленість, страх або навіть провину, не розуміючи, що сталося, і чому вона побачила те, чого не очікувала. Більшість дітей не розповідають про побачене дорослим, а діляться переживаннями лише з друзями. Не менш часто трапляються випадки, коли незнайомці в соціальних мережах звертаються до школярів із запитаннями про інтимні органи чи проханнями надіслати фото інтимного характеру.
У такі моменти здається, що найкращий вихід – закрити доступ до інтернету взагалі, аби вберегти дитину від усіх негараздів. Та й загалом відтягнути момент знайомства з темою сексу якнайдалі, бажано до 18 років, потім, мовляв, дитина стане дорослою і розбереться сама.
Однак і поза інтернетом діти стикаються з багатьма викликами. Вікові зміни у тілі часто стають причиною тривог чи незручних запитань, а небажані дотики, тиск однолітків чи некоректні жарти здатні створити відчуття розгубленості й страху. У такі моменти важливо, щоб дитина розуміла, що з нею відбувається, знала, як захистити свої кордони, і мала дорослого, якому довіряє.
Сексуальна освіта – це не просто про те, щоб розповісти дитині про секс, або створити для неї ідеально захищений світ. Це про забезпечення відповідними знаннями, які допоможуть їй почуватися впевнено, реагувати на виклики і приймати здорові рішення як у реальному світі, так і віртуальному.
Основні компоненти сексуальної освіти включають:
розуміння власного тіла, вікових змін та гігієни, формування особистих кордонів і дотримання правил безпеки (включно інтернет-безпеку), розвиток емоційного інтелекту, здатність будувати здорові стосунки та уявлення про сім’ю.
Діти, у яких батьки з раннього віку займаються сексуальною просвітою, легше сприймають вікові зміни, впевнено почуваються серед однолітків. Вміють критично ставитися до інформації з неперевірених джерел, в тому числі друзів. Знають, як діяти в небезпечних ситуаціях, і з більшою ймовірністю звертаються за допомогою до батьків.
Водночас сім’ї, які надають перевагу «табуюванню» теми сексу та суміжних питань, фактично підштовхують до самостійних пошуків інформації, де основними джерелами часто є однолітки та інтернет. Найстрашніше, що дитина, яка не звикла говорити з батьками, опинившись у небезпечній ситуації, швидше попросить про допомогу друзів або спробує впоратись сама.
Сформована в родині атмосфера відкритості, довіри та підтримки є запорукою безпеки дитини.
Говорити з дітьми про сексуальну освіту – це важливий, але доволі непростий крок. Навіть усвідомлюючи всю значущість цього питання, батьки часто відчувають сором, невпевненість і страх зробити помилку. Це абсолютно нормально, особливо якщо у вашому житті не було прикладів відкритих розмов на цю тему. Багато хто з нас виросли на казках про лелек, а про фізіологічні зміни в підлітковому віці дізнавалися від старших друзів. А вся інформація про протилежну стать була таємницею.
Може здаватись, що ще рано для такої розмови. А щось батьки і самі не знають. Щось забулось з віком, а на щось змінились погляди суспільства. Інколи складність розмови полягає в тому, як сформулювати інформацію відповідно до віку дитини. Щоб дати рівно стільки інформації, скільки їй потрібно.
Перші питання які зазвичай виникають у батьків: «Коли починати?», «Чи вже треба, чи ще можна почекати?», «А чи не зарано?». Найкращий час для початку тоді, коли дитина ставить питання, пов’язані зі статевим вихованням. Це може статися в будь-якому віці, зазвичай, після 4-5 років, коли дитина починає цікавитися своїм тілом та відмінностями між хлопцями та дівчатами.
Чесність і відкритість. Діти часто відчувають, коли дорослі приховують або уникають відповіді на запитання. Відкритість створює атмосферу довіри і допомагає дитині відчувати себе комфортно при подальших запитаннях. Якщо ви не очікували подібного запитання і не готові до відповіді, краще відверто сказати: «Ти поставив/поставила дуже цікаве питання і воно цілком слушне, тільки мені потрібно трохи часу, щоб підготуватися і дати відповідь на нього. Давай завтра це обговоримо».
Почати розмову може мама чи тато, той, кому дитина більше довіряє, і з ким спілкування є більш відкритим. Однак цю розмову мають підтримати обоє батьків, незалежно від статі дитини. Всі ми буваємо зайняті, і іноді буває так, що у важливий момент один із батьків може бути відсутній. Наприклад, ситуація, коли потрібно терміново купити прокладки, а вдома тільки тато. Крім того, дитина може просто забути, що хотіла спитати чи розповісти до моменту приходу дорослого. Важливо щоб дитина могла звернутися як до мами, так і до тата в будь-який момент незалежно від питання.
Книги зі статевого виховання допоможуть підготуватися до розмови, оскільки інформація подана відповідно до вікових категорій. Дитина знатиме, де знайти відповіді на питання, якщо щось забулось або стало цікаво. Рекомендую книгу Юлії Ярмоленко «Малечі про інтимні речі» для раннього шкільного віку. У вільному доступі є чудовий посібник «Основи сексуальної просвіти» для батьків та опікунів, який доступно пояснює яка інформація важлива в кожному віці і як краще її надати дитині.
Також хорошим варіантом є відвідування семінарів для батьків з сексуальної просвіти або індивідуальна консультація з психологом, який врахує індивідуальні особливості вашої сім’ї.
Почніть з того, щоб дізнатися, що вже знає дитина, щоб не говорити про те, що вона вже знає. Не обов’язково обговорювати все за одну розмову. Це має бути процес, де кожен етап розвитку дитини відповідає новому рівню розуміння.
Говоріть просто і доступно. Уникайте складних термінів і не використовуйте табу для важливих тем. Зберігайте доброзичливий і нейтральний тон розмови.
Усі питання мають бути розглянуті відкрито і без сорому. Ми не вводимо дитину в оману розповідями про лелек, які приносять дітей, і називаємо статеві органи своїми іменами, не евфемізмами.
Враховуємо, яку інформацію і як варто давати на різних етапах розвитку дитини. Оскільки відповідь на одне і те саме питаннях для дитини 4 років і 10 буде різною.
Важливо пам’ятати, що розмова не повинна бути одноразовою. Постійний діалог допомагає дитині відчувати себе безпечною та підготовленою до складніших тем у майбутньому.
Розглянемо основні аспекти розвитку у віці 8-12 років. Водночас важливо пам’ятати, що всі діти різні, і їх розвиток може варіюватися залежно від індивідуальних особливостей та життєвих обставин. Тому деякі моменти можуть проявлятися раніше або пізніше, і це є цілком нормальним.
Якщо в дошкільному віці (3–5 років) увага дітей зосереджена на людському тілі – вони цікавляться назвами статевих органів, відмінностями між хлопчиками і дівчатками, а також тим, звідки беруться діти, то в ранньому шкільному віці (6–8 років) пріоритети зміщуються на стосунки з однолітками. У цьому віці діти починають більше досліджувати, що таке дружба та кохання, більше звертають увагу і на стосунки батьків в сім’ї. А от у питаннях гендерної рівності та справедливості саме в цьому віці може виникнути доволі емоційна реакція.
Більше часу приділяємо розмовам про важливість дружби та взаємоповаги в стосунках з однолітками. Вчимо висловлювати вдячність, пробачати та розв’язувати конфлікти.
Пояснюємо, що сім’я може виглядати по-різному (відрізнятися за кількістю членів чи розподілом ролей), але її основою завжди є любов, турбота та взаємна підтримка.
Навчаємо дитину приймати своє тіло та доглядати за ним: гігієна рук, зубів, інтимна гігієна. Якщо дитина не знає, як називаються інтимні органи, то їй варто про це розказати.
Вчимо «Правила купальника». Усі частини тіла, які зазвичай прикриті купальником або плавками, є приватними. Це означає, що торкатися цих зон чи бачити їх можуть лише батьки та лікарі у відповідних ситуаціях, наприклад під час огляду, попередньо пояснивши причину. Якщо хтось порушує це правило або змушує тебе почуватися незручно, важливо одразу повідомити про це батькам чи іншому дорослому, якому ти довіряєш.
Обговорюємо, як сказати ні небажаним дотикам, та пояснюємо, до кого звертатися по допомогу у разі небезпеки.
Навчаємо розпізнавати небезпеки в інтернеті: не всі люди в мережі є доброзичливими і тому ми не ділимось особистою інформацією, фото та відео.
Озвучуємо бажані дії для дитини, якщо вона випадково побачила контент для дорослих. Найкращий варіант тут – відвернутися і одразу піти розказати батькам. Важливо це проговорити до того, як дитина з таким контентом зустрінеться.
У віці 10–12 років діти починають помічати перші ознаки статевого дозрівання. Ці зміни є природними, але настають у кожного в різний час, зазвичай у період від 10 до 15 років. Водночас діти можуть відчувати нові емоції, зокрема сильне захоплення чи навіть закоханість, які стають важливими темами для спілкування з однолітками.
У цей час їм потрібна підтримка, щоб зрозуміти та прийняти фізичні й емоційні зміни, які відбуваються, а також навчитися відповідальності в умовах більшої самостійності. Цей етап ідеально підходить для обговорення цінностей, стосунків і взаємоповаги. Поступово готуємо підґрунтя для розмов про контрацепцію та хвороб, що передаються статевим шляхом.
Пояснюємо дитині, що фізіологічні зміни, такі як зміна голосу, менструація, ерекція та полюції – це нормальні етапи дорослішання. Розкажіть про ці процеси, а також про зміни в тілі протилежної статі, щоб покращити взаєморозуміння з однолітками. Підлітки починають більше хвилюватись через свою зовнішність і те, як їх сприймає оточення. Важливо не знецінювати ці хвилювання, а надати необхідну підтримку.
Ретельно обговоріть питання інтимної гігієни, адже в цьому віці воно набуває особливої важливості. Посилена робота сальних залоз збільшує потовиділення, починають функціонувати статеві залози, з’являється волосся на тілі. Дітям необхідно розуміти, чому відбуваються ці зміни та як правильно доглядати за власним тілом.
Не ігноруйте питання вибору спідньої білизни. Важливо, щоб вона була зручною, відповідала розміру та була виготовлена з натуральних матеріалів. Деякі діти можуть соромитися сказати, що білизна стала незручною, тому варто звертати на це увагу. Якщо дитина купує білизну самостійно, обговоріть, як правильно її вибирати, і поясніть, що її потрібно обов’язково випрати перед першим використанням. Також наголосіть, що особисті речі, як-от білизну чи рушники, не можна позичати іншим, навіть друзям. Поясніть, чим це може бути небезпечно для здоров’я.
Допомагаємо пережити емоційні зміни. Саме в цей період емоції стають більш яскравими, а настрій мінливим, що бентежить не тільки батьків, а і самих дітей. Дуже часто, навіть усвідомлюючи що їх реакція на проблему в якийсь момент є недоречною, контролювати її все одно важко. Важливо дати дитині розуміння, що те, що з нею відбувається, є нормальним і далі буде легше. Також варто погодити алгоритм дій, при якому всі серйозні розмови відбуваються після заспокоєння.
Цей вік часто стає періодом пошуків себе та експериментів із зовнішністю, інтересами та поведінкою. Змінюються навіть уподобання в їжі. Це нормально, і важливо зберігати терпіння, приймаючи ці зміни як частину процесу дорослішання. У підлітка також можуть з’являтися запитання про гендер чи сексуальну орієнтацію. Важливо створити безпечний простір для таких розмов, де дитину чують і не знецінюють. Не нав’язувати своє бачення світу. Покажіть, що її почуття для вас важливі: «Що ти думаєш про це?» або «Що тебе хвилює?» стануть гарним початком діалогу.
Приділіть увагу темі стосунків. У цьому віці діти починають глибше переживати стосунки, але часто не до кінця розуміють свої почуття. Поясніть різницю між дружбою, захопленням і коханням, допомагаючи дитині краще орієнтуватися у власних емоціях. Навчайте створювати здорові стосунки, засновані на довірі, взаємоповазі та відкритості. Для цього підійдуть спільний перегляд і обговорення мультфільмів чи фільмів, які демонструють різні аспекти стосунків, а також обговорення життєвих прикладів.
Поясніть дитині важливість особистих кордонів і що робити, якщо вони порушуються. Навчіть її, як реагувати на неприємні дотики та небезпечні ситуації: чітко говорити ні, втікати, звертатися до дорослих за допомогою. Обговоріть, кому можна довіряти у складних ситуаціях, і що робити, якщо хтось намагається порушити особисті межі, наприклад, у випадку з ексгібіціоністами чи іншими загрозами.
Правила безпеки в інтернеті. Діти вже стають активними користувачами інтернету та соціальних мереж, що відкриває їм доступ до великої кількості інформації, але також створює ризики. Обговоріть з дитиною важливість перевірки інформації та вміння розпізнавати надійні джерела. Поясніть, чому варто утриматися від перегляду порнографічного контенту, наголосивши на його невідповідності реальності та можливих негативних наслідках для сприйняття сексу і стосунків. Навчіть уникати кібербулінгу, несанкціонованих запитів і небажаного контенту. Встановіть домовленості щодо користування інтернетом і підкресліть, що дитина завжди може звернутися до вас за підтримкою.
Зважаючи на важливість сексуальної просвіти для дітей, батьки мають вирішальну роль у формуванні здорового ставлення до власного тіла і взаємин з іншими. Раннє знайомство з основами сексуальної освіти дозволяє дітям легше справлятися з віковими змінами, піклуватися про своє здоров'я, а також вчитися встановлювати й захищати особисті кордони, що є основою для здорових стосунків у майбутньому. Батьки, створюючи атмосферу довіри та безпеки, допомагають дитині розуміти, що в будь-який момент вона може звернутися до них за підтримкою.
Прочитайте разом із дитиною книгу «Хаппі та її суперсила» або перегляньте мультфільм, а потім обговоріть зміст.
Ця історія чудово підходить для першої розмови з дітьми віком 5-10 років про безпечне користування Інтернетом. У ній йдеться про черепашку на ім’я Хаппі, яка навчається в початковій школі і часто користується гаджетами. Одного разу вона отримує запит на дружбу від незнайомця Тритона у соціальній мережі.
Завершіть розмову складенням списку дорослих, до яких дитина зможе звернутися за допомогою в різних ситуаціях, коли їй буде некомфортно або страшно. Це можуть бути не лише батьки, а й близькі родичі, вчителі, друзі, навіть сусіди чи інші надійні дорослі. Обговоріть, чому важливо, щоб дитина завжди знала, хто може допомогти, і що не потрібно боятися звертатися за підтримкою.
{{read_more|Читайте також| 6743, 6722}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram