Усім нам, напевно, знайоме відчуття заздрості: хвилююче-адреналіновий спалах, іноді з неприємним поколюванням у грудях, або навіть тривалий камінь на душі. Побачивши у знайомого те, чого не маємо самі втрачаємо душевний спокій. А через що довелось пройти цій людині, аби мати предмет заздрості, нас мало хвилює. Так, заздрість може викликати у нас різні емоції, і не завжди позитивні. У християн вона навіть вважається одним зі смертних гріхів. До того ж психологи кажуть: така риса притаманна 98% землян.
Вікіпедія цій людській слабкості надає наступне визначення: «Заздрість — егоїстичне і неприязне невдоволення тим, чим інша людина насолоджується, в м’якому значенні тяга за добром, яке має інший».
Ми ж вирішили поглянути на заздрощі з іншого боку: чи може бути в такому явищі щось корисне, чи можна сприйняти її як «чарівний копняк», що приведе людину до позитивних змін у житті?
Якщо ми не визнаємо за іншою людиною право мати матеріальні гаразди, більш успішну кар’єру, легшу вдачу, міцніше здоров’я, то на нас чекає особистісний провал. Чорна заздрість призводить до потужнішої втрати енергії, руйнує самооцінку та приносить емоційний дискомфорт. З нею треба бути дуже категоричним, інакше замість того, щоб радіти життю і всьому що маєте, ви спалюватимете душевні ресурси у переживаннях:
Денис, бізнесмен: «З Сашком ми були знайомі з дитинства, товаришували. Він був веселим, не жадібним хлопцем, завжди допомагав, якщо щось було потрібно. Проте я завжди, ще з самого дитинства ставився до нього, як до суперника. Вважав його своїм конкурентом. Дитинство та юність залишились позаду, зараз ми дорослі чоловіки, кожен з нас пішов своїм шляхом. Обидва маємо родини, забезпечені. З Сашком підтримуємо стосунки у соцмережах. Але мене й зараз неприємно хвилює, коли я дізнаюся про його черговий новий автомобіль, успіхи в бізнесі. Гостро дратує навіть його посмішка на селфі.
Неприємно його бачити, тому що завжди залишається болісне відчуття. Так, він не зробив мені нічого поганого, навпаки. Але я його в душі ненавиджу, подумки бажаю щоб все його добро зникло. Здається, мій життєвий здобуток більший, ніж у Сашка, але все одно йому заздрю: нічого з себе він не уявляє. Я стільки сил вклав, щоб усього досягти, а йому просто щастить. Це отруює моє життя, але нічого з собою подіяти не можу».
Білою заздрістю заздрять успішним людям, не відчуваючи до них поганих почуттів, мріючи отримати подібний успіх, визнання та всілякі гаразди для себе. На відміну від чорної, це корисна заздрість, саме вона може стати ідеальним спонуканням до мети. Світ відкритий для дій, насичений інформацією. Головне – використати заздрість собі на благо. Але варто пам’ятати: від частого використання біла заздрість чорніє.
Алла, підприємець: «Марина для мене була звичайним перукарем, поки не відкрила свій власний відділ торгівлі косметикою. Я була приємно вражена такими змінами. Розуміла, що відкриття власної справи – це складний процес, а вона, проста звичайна дівчина, без підтримки багатих батьків, змогла. Наростаючому відчуттю заздрості я сказала «стоп» та стала думати, чому б і мені не спробувати щось подібне? Я рішуча, амбітна, вмію переконувати. Тому зараз я оформлюю документи, готуючись відкрити свою справу, впевнена: у мене все вийде. Тим більше, що Марина нещодавно придбала новий автомобіль і мені знову є над чим попрацювати».
Отже, як висновок скажемо: перемогу над заздрістю можна святкувати, коли на її місці з’являється повага. Розуміючи, які труднощі прийшлось подолати цій людині, щоб одержати те що має, ми зможемо сприймати перемоги інших людей як нормальне явище. Виділяючи якість моменти для себе, щоб потім використати як корисний матеріал. А якщо і будемо заздрити, то тільки правильним речам.
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram