Education World Forum 2022 – наймасштабніша освітня подія у світі – відбувся в Лондоні 23 травня. Цього року форум пройшов вперше з часів пандемії. У ньому взяли участь 116 міністрів освіти зі 117 країн. Головною темою події стала боротьба зі світовими викликами. Але тема освіти під час війни в Україні також лунала як одна з провідних. Які головні освітні тренди сьогодні та чому українськими освітянами захоплюється весь світ? Про це розповіла Анна Сидорук, операційна менеджерка ГС «Освіторія».
Світовий Освітній Форум цього року вперше проходив з часів пандемії й був присвячений боротьбі із сучасними викликами. Його гасло «Education: Building forward together; stronger, bolder, better» можна перекласти так: «Будуймо майбутнє разом – сильне, сміливе, найкраще»
Про Україну говорили одразу з перших вітальних слів. Адже поки світ оговтується від наслідків ковіду, Україна на додачу ще й живе у пекельному вирі війни. Міжнародні експерти говорили про disrupted education в Україні — буквально «пошматована освіта».
Міністр освіти України розповів про наш освітній фронт — українським учителям вся зала аплодувала стоячи. Під час події мені вдалося поспілкуватися з директором з освіти Світового Банку Джеймсом Сааведра й Андреасом Шляйхером. Закордонні експерти уважно спостерігають за українською освітою в ці місяці війни. І вони не приховують свого захвату українськими вчителями! Перші проєкти з підтримки освіти були запущені громадським сектором на другий тиждень після повномасштабного вторгнення. Українські освітяни навіть не взяли паузу, щоб оговтатися від війни. Вони одразу кинулися рятувати освіту. Весь світ дивується тому, як наші педагоги проводять уроки із бомбосховищ та станцій метро. Одразу ж на форумі Google оголосив про передачу 43 тис. ноутбуків для українських вчителів.
Світовий Банк називає нинішню освітню кризу найбільшою і найгіршою за останнє століття. У своєму звіті вони підрахували: наслідки ковіду для освіти коштують світовій економіці 17 трильйонів доларів. Тож пріоритет для міжнародної освітньої спільноти сьогодні — подолати наслідки пандемії. Аналізуючи, як діяли різні країни під час ковіду, експерти визнають: закривати школи у той час, коли працював транспорт і торговельні центри, було помилкою. Слід було рухатися за принципом: закривати школи останніми, а відкривати першими.
Водночас освіта — єдиний інструмент, за допомогою якого з кризами можна боротися і наступним кризам запобігати. Тому виокремила 5 головних рішень, завдяки яким освіта вистоїть.
Багато країн у відповідь на пандемію запроваджували платформи для змішаного та дистанційного навчання. Тут Україна цілком у тренді, роботу ВШО відзначив у своїй промові й Сергій Шкарлет. Але до прикладу, Саудівська Аравія на своїй національній платформі розробили 70 тисяч уроків. Нам же ще слід працювати над розробкою контенту.
Друге рішення — давати школам і директорам більше автономії. Міністри багатьох країн визнавали: навіть на рівні однієї області — щось, що працює в одній школі, не обов’язково працюватиме в іншій. Тому важливо, щоб у рамках єдиної національної стратегії школи приймали автономно рішення, що для них є критично важливим у цей момент. Адже комусь треба перенести туалети в приміщення школи, а хтось навчатиме вчителів, як працювати із віртуальними класами. Розвивати лідерство та підсилювати автономність шкіл дуже відгукнулося мені, адже це те, що ми робимо в рамках проєкту Школа Освітніх Управлінців.
Доктор Амел Карбоул, (Amel Karboul, CEO Education Outcomes Fund) поділилася результатами дослідження про вплив інвестицій в освіту на її якість. Вона радить визначати найбільш маргіналізовані школи та середовища і вкладати туди максимум зусиль, щоб вивести їх на середній рівень. Туди слід залучати найкращих учителів, розвивати директорів, забезпечувати матеріально-технічну базу. Якщо підтягувати кращих до ще кращих, це не підніме систему освіти загалом у країні. Та система, що працюватиме ефективно для найбільш маргіналізованих шкіл, працюватиме ефективно і для решти, але не навпаки. Тож ефективніше зменшувати розрив між школами, а не поглиблювати його.
Тут мені дуже запам’ятався приклад, що навела міністерка освіти Філіппін. Вони запровадили програму шкільної освіти для дорослих. Дорослі, які з різних причин не змогли закінчити школу, повертаються за парти, але не з дітьми, а в окремих класах. Вона показувала зворушливе відео, наскільки це змінює долю людей. Це має значний вплив на всю країну: разом з освітою люди отримують можливість гідного життя.
Пітер Філіпс (Peter Philips), виконавчий директор Cambridge University Press and assessment також часто згадував Україну. Його головна теза: фундаментом освіти має стати wellbeing – психоемоційний добробут учнів та вчителів. Він має пронизувати усе шкільне життя. Адже перед нами багато викликів, невизначеності, пандемія, війна, тому важливо впроваджувати піклування про психоемоційний стан людини у навчальну програму як один із пріоритетів.
Андреас Шляйхер, очільник освіти Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) вважає, що для виходу з кризи школа повинна стати центром партнерства. Йдеться не лише про те, щоб батьки були партнерами школи. Школа має бути осередком локальної взаємодії усіх соціальних служб, бізнесу, місцевих інституцій, окремих експертів різних сфер — від фітнесу та здорового харчування до цифрової безпеки. Лише така школа зможе відповідати потребам сучасного суспільства та викликам нашого часу
Моє особисте враження: ми живемо на одній планеті, але у різних світах. На другий день форуму, я слухала, як міністри різних країн ділилися не лише успіхами, але й провалами. У одному просторі й часі обговорювали, як у деяких країнах питання освіти досі вирішується за гендерною ознакою. І поруч дискутували про етичність використання штучного інтелекту в освіті.
Ось ця прірва між світами мене вразила. Я вірю: освіта – єдиний інструмент, який може цю прірву подолати. Щойно освіта сягає певного рівня, це закладає міцний фундамент для розвитку всіх інших сфер країни. Тож Нельсон Манделла мав рацію, коли казав, що «Освіта — найпотужніша зброя сучасності».
{{read_more|Читайте також| 4427, 5532}}
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram