Українська і російська мови дуже різні. Калинова дуже відрізняється за граматичними, фонетичними та орфоепічними ознаками. Філологиня Ольга Васильєва підсумувала відмінності.
Рос.: пение, венок, верный.
Рос.: вол, головка, Запорожье.
Рос.: осёл, овёс, орёл, козёл.
Рос.: враг, срам, глава.
Рос.: Ваньк, а кагда ти абратна дамой на балата?
Рос.: горько, серьга, букварь.
Рос.: пошел, полтора, волк.
Рос.: дрожать, греметь.
Рос.: звон, шмель; хожу, езжу.
Рос.: зелье, знания, клочья.
Рос.: низкий, городской.
У російській завжди мʼякий: [чяс], [сичь].
Рос.: кровь, степь, голубь, верфь, семь.
Рос.: любят, спят.
Рос.: цапля, цеплять.
Рос.: [дуп], [нис], [кних].
Рос.: нє, дєсять, тєчь; сіла, пісать, кідать.
У російській мові після цих приголосних звучить [і]: дізєль, дінама, діплом, дірєктар, індіґа, пазіция, ріф, сілует, сістєма, стімул, квартіра, прінтер, чіпси, капучіна.
Рос.: ежевика, единица, Емеля, Евстафий.
Рос.: лба, рта.
Рос.: нá гору, пó полю.
Рос.: кни́жки, свéчки, ми́ски.
Рос.: богатый, горазд, хозяин.
Рос.: берлога, блекнуть, железо, чеснок, Герасим, Пелагея.
А також початкових jе- на jа-: ель, Ерёма, Евдокия > ялина, Ярема, Явдоха.
Рос.: ржавчина, ржать, мла, ложь.
Рос.: иметь, играть, исповедь, иголка, Игнат, Исидор, Афанасий, Илларион, Анастасия, Екатерина.
Рос.: четыре, шестой, чего, чело, щека, пшено.
Рос.: огонь, удка, ухо, усы, уголь, узда, уста, овца.
Рос.: орех, Анна, острый, а, икота.
Рос.: ноге, руке, мухе, книжке, речке.
Звідси регресивна асиміляція — наступний свистячий асимілює попередній шиплячий [книзьці], [ріцці], [сміjессʼа].
Рос.: [смʼеjошса].
Рос.: он, кот, гость, локоть, конец, нос, ольха, печь, ночь, грозный.
У діалектах зберігається ікавізм навіть у таких словах, як вовк, рот, лоб: вівк, ріт, ліб.
Рос.: работа, расти, разум.
Рос.: мать.
Рос.: жить, любить, радоваться.
А інфінітив українського дієслова бути має кореневий голосний [у].
Рос.: быть.
Рос.: кто-либо, кто знает когда, невесть куда.
Рос.: кое-где, когда-либо, некто.
Рос.: как можно.
Рос.: поели, пождешь, пополола, повыдохли бы.
Російська розвинула паралельні, а для частини слів тепер і єдині форми з наголошеним -á: рога, бока, провода, тендера, профессора.
Рос.: рапорта, паспорта, проекта, субъекта, документа, эксперимента, Херсона, Парижа.
У рос. мові тільки двоечка, троечка.
Рос.: как, какой, какая, какое, какие.
Рос.: слишком большой, слишком длинный, слишком мало.
Рос.: его, ее, их.
Рос.: вне, сверх, под, сзади, спереди, из, из числа, рядом, по обе стороны.
Рос.: длиной, шириной, высотой, глубиной, на расстоянии.
Гугл, перекладаючи на російську, зламався: «Происхождение и брожение возле моего садика».
Сюди ж — комусь «пороблено».
Рос.: дадим, едим, расскажем.
Рос.: дашь, ешь, расскажешь.
Рос.: берёт, знает, ходит, делает, носит, видит.
Рос.: та, то, ту, те; эта, это, эти.
Рос.: медовая, синяя, первое.
Рос.: каждое лето, каждую осень; ежегодно, ежедневно, ежеминутно.
каменщик — каменяр, сказочник — казкар, пчеловод — бджоляр, газетчик — газетяр, господин — володар, винодел — винар, овцепас — вівчар, жнец — жнивар, работяга — трудар, баснописец — байкар, провожатый — проводар, рыболов — рибар, торгаш — крамар, чудак — чудар, скупердяй — скупар, шахтер — шахтар, лодырь — ледар, нуждающийся — нуждар, сукновал — сукнар, трубочист — коминар, домосед — домонтар, конькобежец — ковзаняр, звездочет — звіздар, стихотворец — віршар, плотогон — плотар, врач — лікар, почтальон — поштар, нотаріус — нотар, парикмахер — перукар, брадобрей — голяр, участник банкета — бенкетар, составитель словаря — словникар, серебряных / золотых дел мастер — срібляр / золотяр та ін.
Звідси похідні на позначення закладів: лікарня (больница), перукарня (парикмахерская), ливарня (литейная), друкарня (типография), книгарня (книжный магазин), квіткарня (цветочный магазин) тощо. А пекарню, до речі, росіяни запозичили в нас. Їхнє питоме слово — калачная.
Також є маскулінативи з суфіксом -аль: коваль, скрипаль (рос. кузнец, скрипач). Суфікси -аль- + -н- виконують в українській таку саму словотворчу функцію, що й -ар- + -н-: ґуральня, приймальня, поминальня, пральня, вбиральня тощо. Рос.: винокурня, приёмная, поминальная, прачечная, уборная.
Рос.: зёрнышко, волосок, хлеб, один картофель, ребенок, дом, час, день.
У рос. мові кличний зберігся тільки в церковнословʼянізмах Господи, Боже, отче, владико та у скорочених розмовних формах: мам, Зин, Саш, Маш.
Московити кажуть «давайте играть».
Не плутати з ну-ка і айда — це вигуки, які є і в нас: нумо та гайда.
Наказовий спосіб дієслова першої особи множини в російській зберігся лише для чотирьох дієслів: идемте, едемте, сядемте, споемте.
Для уникнення одноманітних відмінкових закінчень комбінуємо -ові, -еві, -єві з -у, -ю, але спочатку використовуємо -ові, -еві, -єві: Симоненкові Василю Андрійовичу, Леонідові Миколайовичу Іваненку, панові полковнику.
У рос. мові вживається тільки закінчення -у, -е: врачу, на враче.
Рос.: буду делать, будешь делать, будет делаться.
Рос.: более теплый / наиболее тёплый, самый теплый. Не плутати з теплейший, бо це «очень-очень теплый».
Найвищий ступінь додатково посилюється унікальними українськими префіксами що- та як-: найтепліший — щонайтепліший, якнайтепліший.
Рос.: самый теплый.
Рос.: летом, осенью, зимой, весной, утром, ночью, днем, в полночь, в полдень, впервые, во второй, третий, четвертый, последний раз, отныне, до сих пор, до недавнего времени, до сих пор, до сих пор, откуда, откуда, отовсюду.
Рос.: голыми руками, налево, направо, в то же время, пожалуй, натощак, прежде всего, прежде всего, прежде всего, насильно, в одиночку, как можно сильнее, всегда, с давних времен, изредка, сплошь и рядом, исподтишка, тяжело-тяжело, то и дело, день в день, год от года, бок о бок, лицом к лицу.
Рос.: на рассвете, снаружи, кругом, наугад, на корточках, наперегонки, выныряя, наощупь, наоборот, вопреки, вволю, вволю.
Рос.: два часа, в полтретьего, без пятнадцати пять, после двух, после семи.
Рос.: ибо, пока, чем больше, больше того, ни, несмотря.
У рос. мові на всі ці три слова один переклад — должен.
У рос. мові партитивний вживається дуже обмежено: отведать рыбки, выпить чайку, дать денег. Замість нього — знахідний відмінок: петь песни, попросить лопату, одолжить рубашку, дать полотенце.
В українській мові є також родовий часу (одного ранку, цієї весни, того року) та родовий мети (пильнувати дитини, добирати способу, дотримати слова).
Рос.: однажды утром, этой весной, в прошлом году; следить за ребенком, подбирать способ, сдержать слово.
Рос.: Земля, которую он продал.
Рос.: как бы там ни было, кто бы что ни говорил.
Рос.: болеть грипом, ждать врача, быть способным что-то сказать, принять наконец решение, понимать в стратегии.
Рос.: два парня, три года, четыре ясеня.
Прикметники в поєднанні з числівниками два, три, чотири та іменниками узгоджуються з останніми у відмінку (дві веселі дівчини / три молоді соняшники). Це давніша форма узгодження (відлуння двоїни). Але мовна практика знає й такі сполучення: дві веселих дівчини, три молодих соняшники. Форми з родовим відмінком прикметника засвідчені в українській мові вже в XV ст.
Рос.: две весёлые девушки, но три молодых подсолнечника.
Рос.: нєзавісімості, чєтвєрті, смєрті тощо.
Цю форму рекомендовано вживати в розмовному та художньому стилях для посилення розмовного колориту, однак тенденцією є активізація її вживання в публіцистичному стилі та спорадично навіть в офіційно-діловому («Акт проголошення незалежності України» від 24 серпня 1991 р.: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні [...]»).
Не плутати з російським «я было пошел». Тут це частка, а не давноминулий час. В українській теж є частки було, бувало: «Дарка часто, було, дивилась понуро, спускала очі в землю» (Леся Українка).
У дописі використано частину матеріалу з праці професора Костянтина Тищенка «Правда про походження української мови».
Професор також вивів відсотки лексичної спорідненості між українською та іншими словʼянськими мовами. Найбільша спорідненість української мови з білоруською — 84 %. Спорідненість української з польською — 70 %, української з російською — 62 %.
Плекаймо мову, пишаймося своїм!
{{read_more|Читайте також| 5695, 5469}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram