Мотивація є одним із ключових чинників успішного розвитку дитини. Ми знаємо, що дитина може годинами сидіти над тим, що їй цікаво – малювати, грати в відеоігри, шити одяг для ляльок тощо. В цьому випадку працює внутрішня мотивація. Якщо ж внутрішньої мотивації до вивчення, до прикладу, математики, немає, то і репетитор не допоможе. А ми ж хочемо, щоб дитина мала ґрунтовну освіту і була всебічно розвинута, а також вміла зібратись і зробити те, що хоч і не цікаво, але потрібно. Поміркуємо, що нам в цьому може допомогти.
Зовнішня мотивація включає всі форми винагороди, які дитина отримує за виконання певних завдань або досягнення цілей. Це можуть бути матеріальні речі, як новий комп'ютер чи телефон, або нематеріальні, як похвала, додатковий час на розваги або поїздка.
Здавалось би – обіцяєте дитині новий телефон за високі оцінки у свідоцтві досягнень наприкінці року і дитина свідомо працює, щоб отримати бажане.
Не все так просто. Діти всі різні і відповідно загальні рекомендації будуть працювати не для всіх. Батькам потрібно спостерігати за дитиною і аналізувати, що саме працює для вашої дитини. Є діти, яким потрібні оцінки, бо в них живе змагальний дух. Вони хочуть бачити свій прогрес і результативність в порівнянні з іншими і з собою раніше. А є діти, які втомлюються від постійних змагань в школі, хто що краще порахує чи напише, і втрачають зацікавленість у навчанні в школі.
Розглянемо приклад. Тато із США вигадав цікавий спосіб змусити сина читати – став платити 1 долар за кожну прочитану книгу. Згідно з постом в Твіттері за рік тато став біднішим на 120 доларів. Ще одна домовленість – лягати спати в певний час, але якщо читає, то може довше не спати. В коментарях люди висловили звою незгоду, що це, мовляв, неправильно, і дитина втратить задоволення від читання. Були й інші коментарі на кшталт «I hated reading so much as a child that [I] needed remedial reading classes. My mom decided to pay me for each book I read, and I came to love if so much I now average 60 books a year». Тобто те, що спочатку робилось через зовнішній стимул, стало приємною звичкою. Є діти, для яких цей підхід працює, а є такі, для яких гроші чи цінний подарунок ніколи не стануть стимулом робити те, що не хочеться.
Ця ідея знайома нам з книжок про «кращу версію себе» на кшталт «Як схудну на 5 кг, куплю собі нову сукню». Не маю статистики, але точно знаю, що в багатьох дорослих цей принцип не працює. Тим паче в дітей. Лобна частка мозку, яка відповідає зокрема за планування і залучення до цілеспрямованої поведінки та визнання майбутніх наслідків поточних дій дозріває у 24-25 років. Тому немає сенсу тиснути на дітей зовнішніми винагородами з відтермінованим отриманням. Але якщо це працює з вашою дитиною? Спробуйте і дізнаєтесь.
Ця ідея може стати робочою з певним нюансом – коли зовнішньою винагородою виступає сам процес. Наведу приклад. Студенти лінгвістичного університету часто підробляють репетиторством. Моя одногрупниця якось пожалілася, що хлопчик, з яким вона займається, зовсім не хоче вчитись. Я порадила знайти тему, яка його надихає, і тоді все зміниться. Виявилося, що ми мали справу з завзятим футболістом, і коли вивчення англійської стало кружляти навколо футболу і відомих футболістів, опанування англійської набрало дивовижних обертів. Хочете, щоб дитина займалась спортом? Шукайте той вид спорту, який буде до вподоби, тоді мотивувати і нагадувати дитині про тренування вам не прийдеться. А одна моя знайома домовилась з сином, що той може дивитися Тік-Ток за однієї умови – тільки англійською мовою. Його це цілком влаштовує, рівень англійської в нього в 6-му класі на рівні B2.
Процес пізнання – природне прагнення дитини. Але якщо пов’язати його з зовнішніми стимулами, цей процес втратить для дитини привабливість. Так принаймні вважають експерти. Не у всіх спрацьовує зовнішня мотивація як в історії з одним доларом. Та й не завжди можна визначити той нюанс, коли зовнішньою нагородою стає сам процес. То може тоді варто подумати над форматом? Поколінню Тік-Тока важко зосередитися на читанні книжок. Мій син, наприклад, має чудову слухову і зорову пам’ять, при цьому читати зовсім не хоче. Зараз я з задоволенням читаю йому «Тореадорів з Васюківки» Всеволода Нестайка зі списку літератури на літо перед сном і ми разом обговорюємо події і сміємось над пригодами Яви і Павлуши. А донька слухає програмні твори з літератури в аудіоформаті.
Психологи наголошують на тому, щоб батьки не зловживали зовнішніми винагородами за допомогу по господарству чи за навчання і не тиснули на дитину. Тиск може виглядати як порівняння з братом чи сестрою, чи однокласниками:«От Дмитро дитина як дитина, а ти домашку сам не можеш зробити». Боронь боже казати дитині, що як не буде вчитись, то стане двірником. В 90-ті без грошей сиділи люди з двома-трьома вищими освітами. Хороші оцінки в школі ще нікому не гарантували успіху в житті. Головне не оцінки, а ваші хороші стосунки з дитиною, її довіра до вас і ваша безумовна підтримка і любов. І тоді вона буде мати хорошу самооцінку і зможе знайти свій шлях.
Дитина не може сама зробити домашнє завдання – ця ситуація дратує багатьох батьків: чому вони мають прийти з роботи втомлені і ще допомагати дитині з домашніми завданнями. Прийміть як факт, діти всі різні, хтось сам все робить, комусь тільки з математикою потрібно допомогти, а комусь з усім, бо просто дитині важко сконцентруватись і змусити себе зробити те, що не дуже хочеться. І ваша дитина – ваша відповідальність. Не хочете робити домашку, не робіть. Найміть студента, який ще й гарно вплине на вашу дитину.
Але вдаватися в навчання дитини й цікавитися її життям все одно варто. Запитувати, що вчать, які вчителі і чим подобаються, чи потрібна допомога і яка саме. Головне – зберегти довірливі стосунки. Якщо дитину щось зацікавить, повірте, вона сама знайде спосіб навчитись. Ваша задача – підтримати її захоплення – оплатити курси, репетитора, тренера, придбати музичний інструмент тощо. Хай матеріальні стимули стануть підтримкою захоплень дитини, а не заохоченням: новий телефон з гарною камерою потрібний тільки тоді, коли дитина зокрема цікавиться фотографією і відеомонтажем. Графічний планшет стане підтримкою захоплення малюванням і дизайном. Потужний комп'ютер – якщо дитина цікавиться програмуванням. Для цього разом сідайте порівнювати і обирати гаджети, наприклад, на foxtrot.com.ua.
Одна знайома в фейсбуці розповіла, як їй вдалося прищепити сину любов до історії. Ось що вона придумала – стала готувати подорожі до різних країн. Сину не говорила до останнього, куди вони летять. Місяць вивчала все про географічні особливості країни, історичні події, художників, письменників тощо. Цілий вікенд з прогуляними кількома днями школи вони проводили вдвох і вона ділилася цікавими фактами про країну перебування. «Я вважаю, коли мама спільник у прогулах, це непогано. Звісно, попереджала, що якщо під час повернення не наздожене/пережене однокласників, більше в такому я участі не братиму. Наздоганяв-переганяв. Так він захопився історією, і більше проблем у школі та в університеті, природно, не виникало» – писала вона. Звичайно, що не у всіх є такі можливості, але сам підхід викликає повагу і захоплення. Завжди можна щось придумати виходячи зі своїх життєвих обставин. Наші діти – наша відповідальність. Але виходьте зі своїх можливостей, головне любити і поважати своїх дітей.
Дітям складно зрозуміти, звідки беруться гроші і як їх кількість пов’язана зі знаннями і вміннями. Саме такі речі треба підсвічувати з дитинства. Показувати свою роботу, проєкти, по можливості залучати до посильних завдань. Створити для вас табличку, діаграми, упорядкувати архів чи дані – тоді це можна оплатити, бо це була справжня робота. Демонструйте своє навчання – пояснюйте, що ви вчите, бо вам цікаво, а що через те, що ці знання потрібні для роботи. Дуже важливо, на мій погляд, прояснити ситуацію, що навіть якщо ти займаєшся улюбленою справою, в ній є моменти, які не дуже подобаються, але в яких потрібно розбиратися і робити. І це стосується також навчання, щось подобається і дається легко, а якісь предмети не такі цікаві. Тут ми в собі виховуємо дисципліну.
Також варто донести дитині, що інколи їй може здаватися, що їй ніколи не знадобляться знання зі школи. Поясніть, що школа тренує мозок вчитися для того, щоб коли буде дійсно щось важливе, він зміг опанувати потрібні навички і знання і застосувати їх. А людина, яка орієнтується в багатьох питаннях і обізнана в широкому спектрі наук – цікавий співрозмовник і для неї відкрито більше дверей в контексті самореалізації. Адже зараз виникає багато нових професій на перетині кількох галузей.
Розвивайтесь разом з дитиною, помічайте, що її цікавить і що надихає. Показуйте приклад – самі читайте, грайте на музичному інструменті, вдосконалюйте англійську тощо. Донька почала серйозно займатись чирлідингом, коли побувала на фестивалі з чирлідингу і побачила виступи найкращих чирлідерок України. Коли виникли питання до певних історичних моментів, знайшла художні стрічки, які дадуть їй відповіді на її питання. Кожна дитина – цілий всесвіт і це неймовірно круто, коли дитина приходить зі своїми питаннями до вас. шукайте відповіді разом. Але привчайте шукати їх самостійно, розпочати можна з ChatGPT. Тільки попередьте, що штучний інтелект теж може помилятися і варто подивитися ще кілька джерел.
Щоденні дії, що доводять дитині любов
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram
Якщо ви зареєстрований користувач і хочете додати коментар то вам потрібно увійти, або ви можете додати коментар нижче анонімно.