Емоції – це невіддільна частина нашого життя. Вони впливають на наші думки, поведінку, фізичний стан і навіть взаємини. Для дітей емоції – це ще й основа розвитку, адже саме через них вони вчаться розуміти себе, взаємодіяти зі світом і формувати свою ідентичність.
Як допомогти дітям зрозуміти свої емоції, керувати ними та створити в родині гармонійне середовище? У цій статті Печерна Анна, магістра психології, комунікаційна менеджерка ліцею Едюкейтор (Нивки), мама двох дітей, розглядає основні аспекти емоційного здоров’я дітей і його важливість для гармонійного розвитку. Стаття вийшла в рамках челенджу «Свідоме батьківство: шлях до гармонії» (з 28 січня по 6 лютого 2025 року), який проводить Ліцей Educator.
Емоція – це психофізіологічна реакція організму на події, які людина сприймає як значущі. Вона є ключовим інструментом адаптації до середовища та допомагає орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях. Цікаво, що одна й та сама подія може викликати протилежні емоції у різних людей. Наприклад, виступ на сцені в однієї дитини викликає захват, а в іншої – страх.
Емоції мають три основні компоненти:
Фізіологічний: зміни в організмі (серцебиття, потовиділення, м’язова напруга).
Психологічний: внутрішні переживання, відчуття радості, страху чи гніву.
Поведінковий: зовнішній прояв емоції (міміка, жести, тон голосу).
Емоції виникають як реакція на стимули, які ми сприймаємо через свій досвід, цінності та контекст. Основними чинниками, що викликають емоції, є:
Особистий досвід: минулі події формують нашу реакцію на схожі ситуації. Наприклад, пісня може викликати радість або смуток залежно від того, в якому контексті ви її почули.
Соціальні взаємодії: відносини з іншими людьми формують почуття прив’язаності, любові, гніву чи образи.
Фізіологічний стан: голод, втома або хвороба можуть посилювати негативні емоції.
Ситуації невизначеності: наприклад, страх перед іспитом чи зміною школи.
Генетичні фактори: спадковість також може впливати на емоційну стабільність і сприйнятливість до стресу.
Емоції – це не лише переживання. Вони мають прямий вплив на фізичний і психологічний стан людини. Важливо розуміти, що емоції бувають як позитивними, так і негативними, і їхній вплив на організм також відрізняється.
Позитивні емоції:
Покращують роботу серцево-судинної системи.
Знижують рівень кортизолу (гормону стресу), зміцнюючи імунітет.
Допомагають краще долати виклики та підтримують ясність мислення.
Наприклад, вдячність знижує артеріальний тиск і зменшує ризик депресії (дослідження Гарвардської медичної школи).
Негативні емоції:
Хронічний стрес підвищує рівень кортизолу, що може призвести до серцевих захворювань, ожиріння та діабету.
Тривожність підвищує ризик шлунково-кишкових захворювань.
Гнів сприяє підвищенню артеріального тиску та порушенню серцевого ритму.
Смуток або депресія послаблюють імунітет і пригнічують когнітивні функції, що ускладнює навчання.
Емоції можуть суттєво вплинути на фізичне здоров’я і саме тому так важливо навчитися керувати ними та не дозволяти негативним почуттям надто довго впливати на наше життя.
Емоційний стан дорослих напряму впливає на дітей. Дослідження показують, що стрес у батьків може негативно впливати на когнітивний розвиток дитини. У стані емоційного напруження батьки часто стають менш уважними, можуть неправильно інтерпретувати поведінку дитини або пропустити важливі сигнали, що уповільнює її емоційний та соціальний розвиток.
Крім того, депресія у батьків може провокувати депресивні стани у дітей. Дослідження підтверджують: ризик тривожних розладів і серйозних депресій значно вищий у дітей, чиї батьки мали такі проблеми, у порівнянні з тими, чиї батьки не мали депресивних розладів.
Навпаки, батьки, які зберігають спокій і вміють екологічно проживати свої емоції, створюють у сім’ї атмосферу довіри, підтримки та гармонії. Вони здатні дати дітям важливі життєві навички:
Саморегуляція: уміння справлятися зі стресом і тривогою. Емпатія: здатність розуміти інших і співпереживати. Відкритість: готовність ділитися своїми почуттями та переживаннями.Як стверджує народна мудрість: «Хочете, щоб ваші діти були щасливими? Станьте щасливими самі. Діти підтягнуться». Тож навчіться керувати власними емоціями, і ви зможете передати цю цінну навичку своїм дітям.
1. Практикуйте емоційну грамотність. Вчіть дитину називати свої емоції словами: «Я злюся», «Мені сумно», «Я радий». Це допоможе їй краще розуміти себе і інших. Колесо емоцій Роберта Плутчика вам в допомогу.
2. Заведіть щоденник вдячності. Щовечора записуйте разом із дитиною три речі, за які вона вдячна. Ви свої, а вона хай свої озвучує. Так ми вчимо дитину рефлексувати над днем, тижнем, життям загалом і більше фокусуватися на позитиві.
3. Грайте в ігри, що розвивають емоційний інтелект:
Вправа «Емоційний барометр»: намалюйте шкалу емоцій і позначте, що зараз відчуває дитинаГра «Мій день у кольорах»: нехай дитина малює свій день, використовуючи різні кольори для кожної емоції.
Вправа «5 відчуттів»: попросіть дитину знайти 5 речей одного кольору, 4 об’єкти, яких вона може торкнутися, 3 звуки, які вона чує, 2 запахи й 1 річ, яку можна скуштувати. Це знижує тривожність і вчить фокусуватися на теперішньому моменті.
4. Рухайтеся разом. Зарядка, прогулянки, танці чи плавання знижують рівень стресу й підвищують настрій.
5. Використовуйте дихальні вправи, йогу, медитацію або розмальовування/малювання мандал для саморегуляції. Пробуйте різні інструменти, аналізуйте, що більше працює для вас, а що – для дитини.
6. Проводьте сімейні обговорення (саморефлексія). Запитуйте дитину: «Що тебе сьогодні порадувало?» або «Що викликало у тебе смуток?». Такі розмови допомагають їй відкриватися і краще розуміти себе.
7. Збалансовано харчуйтесь, стежте за режимом сну, тому що це позитивно впливає на стабілізацію емоційного фону.
8. Якщо ви або ваша дитина відчуваєте постійний стрес, безсилля чи тривогу, не соромтеся звернутися до психолога. Ми ж звертаємось до лікаря, коли в нас щось болить чи ми загалом себе погано почуваємо.
1. «Емоційний інтелект», Деніела Гоулман
2. «Розум дитини: 12 революційних стратегій розвитку мозку вашої дитини», Деніел Сіґел і Тіна Пейн Брайсон
3. Сьюзен Девід «Емоційна спритність. Як почати радіти змінам і отримувати задоволення від роботи та життя»
4. Ліза Фельдман Барретт «Як народжуються емоції»
5. Емоційний інтелект у дитини», Джон Готтман
Емоційне здоров’я дитини – це основа її гармонійного розвитку. Розуміння своїх емоцій, підтримка з боку батьків, активний спосіб життя й уміння справлятися з труднощами допоможуть дитині стати впевненою та щасливою особистістю. Але спочатку батькам треба навчитись керувати емоціями і тоді вони зможуть поділитися своїм досвідом з дітьми і разом покращувати своє самопочуття і якість життя загалом.
Разом із дитиною згадайте приємні моменти дня. Почніть із себе: розкажіть про те, що принесло вам радість чи задоволення сьогодні, щоб показати приклад. Запропонуйте дитині поділитися своїми приємними моментами — словами або через малюнок, якщо їй так буде зручніше. Головне — створити теплу атмосферу спілкування. Зафіксуйте на фото результат і викладіть в сторіс з тегом на ліцей Educator.
{{read_more|Читайте також| 6747, 6722}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram