Думай інакше: як Кріс Ґріффітс навчає мислити креативно

У світі, де штучний інтелект пише тексти, а діти вчаться через TikTok, креативне мислення стало навичкою №1. Але ми досі хибно сприймаємо ]] як іскру, що раптово з’являється у головах художників чи геніїв. Кріс Ґріффітс (Chris Griffiths) — стратег мислення, коуч міжнародних компаній і співавтор книги The Creative Thinking Handbook (Посібник із креативного мислення) — доводить: творчість можна структурувати, тренувати й навіть вимірювати. У своїй книзі та виступі на TEDxCardiff він не лише формулює ідеї, а пропонує конкретну систему: як подолати мислення «за замовчуванням» і навчитися бачити нове — у бізнесі, освіті, побуті.

Коробка мислення: перешкода №1

«Вийти з коробки неможливо, поки ти не усвідомиш, що в ній сидиш»

Ґріффітс наголошує: наше мислення зазвичай обмежене рамками — звичками, переконаннями, культурними шаблонами. Ми приймаємо знайоме за норму, автоматично відкидаючи нестандартні варіанти. Справжнє творче мислення починається з усвідомлення цих обмежень

Практика: Map the Box

На аркуші навколо завдання або проблеми варто записати всі "не можна", страхи, припущення, що обмежують простір. Потім — переформулювати їх у форматі «А що, якби?..»

Наприклад:
«Це дорого» → «А що, якби гроші не були обмеженням?»
«Так не заведено» → «А хто сказав, що норми незмінні?»

Радар мислення: зрозумій, як ти думаєш

«Мислення — це м’яз. Він потребує тренування»

Одна з базових вправ — створення так званого Decision Radar: діагностики стилю власного мислення. Для цього потрібно поділити коло на вісім сегментів: логіка, емоції, інтуїція, імпульсивність, аналіз, уява, спостереження, реактивність — і оцінити, наскільки часто ви користуєтесь кожним із них. Це дозволяє побачити, що саме ви ігноруєте, а де мислите надмірно звично.

Вибух ідей: від Crazy 8s до «Kill Your Darlings»

«Ідеї не приходять із музи. Вони приходять після 20 поганих ідей»

У творчому мисленні важливо розблокувати уяву. Найперші ідеї, як правило, банальні — вони надто знайомі. Тому завдання полягає не лише в тому, щоб придумати, а щоб пройти повз очевидне.

Практика: Crazy 8s

Розділіть аркуш на 8 секторів. Протягом 8 хвилин заповніть кожен — новою ідеєю. Завдання не в оцінюванні, а в кількості. Найцікавіші ідеї часто з’являються після четвертої чи п’ятої.

Практика: Kill Your Darlings

Якщо після ідейного штурму ви маєте фаворита — найкращу, на вашу думку, ідею — спробуйте на деякий час її відкинути. Це дасть шанс побачити нові, несподівані рішення або ж об'єднати перші ідеї з іншими у гібридні варіанти.

Мислення як процес: метод Solution Finder

«Креативність — це не хаос. Це структура, що створює простір для нового»

Центральна модель Ґріффітса — Solution Finder — описує чіткий процес, який дозволяє генерувати, оцінювати і втілювати ідеї:

Understanding — глибоке розуміння проблеми: її контексту, потреб, причин і обмежень.
Ideation — вільне, кількісне генерування ідей: від серйозних до абсурдних, без самокритики.
Analysis — критичне оцінювання ідей за обраними критеріями (ефективність, інноваційність, ресурсність).
Direction — вибір напрямку та формулювання плану дій.

Це спосіб зберегти баланс між уявою та результатом.

Лідерство без відповідей

«Ваше завдання — не мати всі відповіді. А створити простір, де інші не бояться питати»

Ґріффітс окремо говорить про культуру в командах. Креативне середовище народжується не тоді, коли керівник генерує ідеї, а коли він створює умови для безпеки, допитливості й відкритого діалогу. Там, де дозволено помилятися, народжується нове.

Креативність як щоденна практика

«Натхнення не приходить першим. Воно приходить після певних дій

Ґріффітс пропонує не чекати креативного моменту, а включати мислення як щоденну практику. Наприкінці дня запитуйте себе:

Що мене сьогодні здивувало?
Яку ідею я відкинув(-ла)?
Яку зону мислення я сьогодні не задіяв(-ла)?
Чи був(-ла) я відкритий(-а) до нового?

Креативність — це навичка, що змінює все

Кріс Ґріффітс показує креативність без романтики. Це не музика богів. Це структура, повторення і сміливість мислити не так, як учора. Вона починається з простого запитання: «А що, як усе може бути інакше?»

Читайте також