Чотири спроби, які змінили все: як я став Delivery Director у SoftServe

17.09.2025

Поширити

Моє знайомство з SoftServe почалося ще в університетські роки. Я навчався на комп’ютерного інженера в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти й газу, і, у як багато хто з моїх знайомих, вирішив спробувати себе в SoftServe Academy. Це була можливість поєднати теорію з практикою, перевірити себе й зробити перший крок у професійному розвитку.

Потрапити на курси було нескладно, особливо завдяки високому рівню англійської. Моя шкільна база була сильною, а під час навчання в університеті відвідував приватні курси. Технічний тест теж не був проблемою – базову частину легко опанувати самостійно.

Я навчався в Академії впродовж чотирьох місяців на курсі з сильними, амбітними студентами. Дехто з них залишився в компанії і досі.

Серія невдалих спроб

Після Академії я був ще студентом, але вже хотів працювати. Подався на проєкт, пройшов інтерв’ю, однак позицію не отримав. Рівень англійської на проєкті був справді високим, і я не готувався спеціально, тож, можливо, саме тому не склалося.

Я не сприймав це як поразку – мав інші заняття: навчання, фріланс. Працював програмістом у кількох маленьких компаніях, переважно на ситуативних проєктах. Але ці ролі не давали розвитку, там не було простору для ініціативи – просто задачі, які потрібно було виконати.

На останньому курсі університету мені знову запропонували участь у тому ж проєкті SoftServe. Цього разу я був краще підготовлений – розумів, що мене чекає і впорався з технічним і мовним інтерв’ю. Однак позицію все одно отримав інший кандидат, об’єктивно сильніший за мене на той момент.

Я не здавався і наступного разу подався на інший проєкт. На той час я вже мав більше технічного досвіду, завдяки фрілансу, але перемогу здобув мій колега з Академії. І ось, за четвертою спробою нарешті досягнув своєї цілі: у 2013 році приєднався до SoftServe на позицію Trainee Software Engineer.

Випробувальний період тривав шість місяців, але це не зупинило мене. Я прагнув більшого, і через рік почав готуватися до ролі проджект-менеджера.

Відчуття, що «це моє»

Я завжди відчував, що проєктний менеджмент – це моє. Не через бажання влади чи статусу, а тому, що мені подобається спілкування з людьми, брати відповідальність не лише за власну роботу, а й за команду та клієнтів.

Це відчуття не з’явилось випадково. У «Пласті» я здобув перший організаційний і лідерський досвід, що додав мені впевненості. Я не кричав, що вже готовий бути PM, але постійно говорив про це з колегами, ділився думками. Можливо, саме тому одного дня мені запропонували спробувати себе на позиції проджекта в паралельній команді.

У вересні 2014 року я неформально почав виконувати роль PM, а вже у 2015 став ним офіційно. Мені було 23 роки, я щойно закінчив університет, і керував командою з 30 людей. Я був одним із наймолодших в команді і це створювало певну специфіку, хоча я це не сприймав як виклик у класичному сенсі. Навпаки – хотів бути поруч, рівним, і разом рухатись уперед.

Постійне навчання – як спосіб розвитку

Два роки на одному проєкті дали мені багато досвіду, але я завжди залишався відкритим до нового: брав на себе додаткові завдання, переходив між командами, шукав можливості для розвитку. У 2016 році почав долучатись до нових ініціатив, спершу парт-тайм, а з 2017-го повністю вийшов з основного проєкту. Відтоді – десятки нових викликів, різні замовники, масштаби і різний рівень складності.

Щоразу, коли мені пропонували нові виклики, я погоджувався. Мені поталанило із керівниками, які завжди підтримували, ділилися досвідом та суттєво повпливали на мій професійний розвиток.

Що допомогло мені на моєму кар’єрному шляху і що я пораджу тим, хто лише починає свій шлях в ІТ? Найголовніше – це постійне навчання. Це стало моїм принципом: не зупинятися, погоджуватися на нові виклики. Також раджу підтягнути англійську до високого рівня, адже це невіддільна частина роботи в ІТ-компанії. SoftServe зростав, і я разом з ним. У 2019 році пройшов комітет на позицію Delivery Director – і отримав підвищення.

Чому я пройшов цей шлях від студента Academy до Delivery Director всередині SoftServe, а не шукав можливостей назовні? Причина проста – це вплив, але не в сенсі влади, а в сенсі значення моєї роботи. Я допомагаю клієнтам досягати їхніх цілей, а своїм командам – розвиватися, зростати і працювати із задоволенням. Це і є моєю найбільшою мотивацією.