Меню
Вхід і реєстрація
Чергова книжка з яскравою обкладинкою обіцяє, що після її прочитання ви станете заможнішими, будете добре висипатися, подолаєте вигорання… Список можна продовжувати нескінченно, бо книгарні пропонують тисячі книжок на будь-який смак і під будь-яку ціль.
Однак не кожен нонфікшн (від англ. non-fiction — нехудожня література) принесе користь. Інколи замість нових знань чи умінь читач має лише даремно витрачені час і гроші.
У цьому матеріалі work.ua спробуємо сформулював поради, які допоможуть вам у виборі якісних книжок. Вони ґрунтуватимуться на аналітиці Genesis Press «Бізнес-література в Україні та світі: дослідження ринку 2025», а також на субʼєктивному, проте розлогому читацькому досвіді редакції.
В ідеальному світі нехудожня література мусить задовольняти низку потреб читача, від розширення кругозору до розвʼязання конкретної проблеми. Але ж чому так часто ми не стаємо «кращою версією себе» після прочитання книжки?
Важлива причина, на нашу думку, полягає в тому, що здебільшого нонфікшн на полицях українських книгарень – це перекладені книжки, переважно родом зі США, Великої Британії та Німеччини. Це збігається із загальносвітовою практикою та є певною нормою. Але варто памʼятати, два чинники:
1. У середньому в сегменті бізнес-літератури переклади українською зʼявляються на ринку через 11 років після виходу оригіналу
Для низки сфер знань це не буде проблемою: саморозвиток, мотивація, біографії, історії бізнесів тощо. Однак якщо мовиться про професійну літературу, цей строк стає критичним. Тож виходить, що «новинки» 2026 року могли бути видані за кордоном приблизно у 2015-му. Враховуючи час на написання, редактуру та виробництво книги, вона ґрунтується на реальності 2012 року.
Якщо це, наприклад, книга про становлення Netflix – жодних проблем немає. Якщо ж такий довгий цикл пройшло практичне видання з маркетингу, чимало тез могли застаріти.
У цьому пункті ховається ще один неочевидний підступ: за той час, поки книга доходить до нашого ринку, тези з неї стають загальнодоступними й популяризуються в ЗМІ, блогах, інфокурсах тощо.
У результаті, коли книга потрапляє в руки українського читача, він дивується: «А що ж тут нового? Це ж було вже».
2. Перекладні книжки не враховують українських реалій
При всій повазі до британських (і не тільки) вчених, їхні твори не завжди можуть бути актуальними для пересічного українця. Бо останній, на відміну від іноземного автора, проживає досвід повномасштабної війни.
Популярна книжка про те, як нарешті виспатися, не пояснює, як це зробити при постійних повітряних тривогах уночі. Бестселер про залежність від соцмереж не враховує, що ви можете сидіти там задля моніторингу безпекової ситуації. Цю аналогію можна продовжувати й далі, але, думаємо, ви вловили суть.
На цьому етапі може здатися, що ми не віримо в користь нонфікшну. Але це не так! Нехудожні книжки точно не будуть марними, якщо при їхньому виборі враховувати ці рекомендації:
Будьмо чесними: інколи проблема полягає в тому, як саме ми читаємо книжки.
Як показує згадане на початку дослідження, здебільшого українські читачі бізнес-літератури звертаються до книг передусім як до інструменту розвитку навичок, а не для розв’язання конкретних робочих завдань. Це може означати, що нонфікшн для нас – спосіб "стати кращою версією себе", а не змінити в житті щось конкретне.
І з цього випливає перший секрет ефективного читання: формувати ціль для прочитання книжки. Коли мета є, поради та факти з нонфіку нашаровуються на неї, і стає легше виокремлювати потрібну інформацію.
Ось іще декілька порад для корисного читання:
Не бійтеся закинути нонфікшн, якщо він «не йде».
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram
Теги: навички , щопочитати
Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook
«Освіта Нова» — у вашій стрічці новин