Центр «Нова Європа» та Фонд імені Фрідріха Еберта спільно з соціологічною компанією GfK Ukraine здійснили всеукраїнське опитування «Молодь України 2017». Воно складається з кількісного опитування 2000 респондентів, чотирьох регіональних фокус-груп, огляду літератури.
Питання заробітку та забезпечення гідного рівня власного життя є першочерговою турботою молодих людей в Україні Економічні питання, необхідність заробити гроші на прожиття — у центрі турбот молодих людей в Україні. Рівень доходу є ключовим пріоритетом при виборі роботи для 96% молодих українців. Саме фінансовий показник визначає, за словами учасників фокус-груп, щасливу країну — тобто таку, яка забезпечує працевлаштування, соціальний пакет, можливість заробляти.
Серед найбільших страхів українців — корупція (37%) та війна у регіоні чи у світі (36%), серйозні проблеми зі здоров’ям (34%) та соціальна несправедливість і безробіття (32%). Відповідно, список вимог української молоді до уряду очолює боротьба зі злочинністю та корупцією — 70% респондентів вважають, що уряд повинен займатися передусім цим. Другу та третю сходинку в списку вимог до уряду обіймають економічне зростання та розвиток (68%) і скорочення безробіття (66%).
Українська молодь здебільшого не цікавиться політикою. Найцікавішою для української молоді є політика України на загальнонаціональному рівні: тих, кому дуже цікаво та скоріше цікаво — 13% від усіх опитаних. Бути політично активним важливо лише для кожного п’ятого українця. Щодо політичних лідерів, то рівень недовіри до них серед молоді є рекордним — їм абсолютно не довіряють і скоріше не довіряють три чверті молоді України (74%).
Найнижчий рівень толерантності серед молоді до наркозалежних, колишніх ув’язнених, ромів та сексуальних меншин. При цьому 90% респондентів ніколи не зазнавали дискримінації щодо себе ані за політичні переконання, ані за мову спілкування, ані за Українське покоління Z: цінності та орієнтири 8 сексуальну орієнтацію, ані за віросповідання, ані за соціальну активність чи етнічне походження. Дискримінації за економічним становищем та віком інколи зазнавали 16% та 13% респондентів відповідно, при цьому понад 80% не зазнавали ніколи.
Загалом по Україні половина молодих людей говорить вдома українською мовою (50%), третина — російською (30%) і близько однієї п’ятої — і російською, і українською (18%). Поза сім’єю цей баланс дещо посувається в бік білінгвізму (25%). Ці результати вказують на те, що частка молоді, яка використовує українську як основну мову спілкування, зростає: ще в 2010 році вжиток української мови в сімейному колі становив 30%, а поза сім’єю — 23%1 . При цьому мовне питання не стоїть на заваді національному єднанню.
Абсолютна більшість української молоді — 60% — вважає, що Україна має вступити до Європейського Союзу (на думку майже половини молодих українців, це призведе до економічного розвитку України). Так вважає абсолютна більшість в усіх регіонах України, окрім Південного та Східного, де такої думки дотримується переважна більшість — 42% і 33% відповідно.
61% молодих українців вважають, що саме Росія несе відповідальність за розпалення збройного конфлікту на Сході України. На Україну таку відповідальність покладають лише 5%. Однак варто зауважити, що саме на Півдні й Сході кількість тих, хто не відповів на це запитання фактично рекордна — 51% і 58% відповідно.
У відповідях на численні питання молодь Півночі виявилися більш «прозахідною», «проєвропейською», «проукраїнською» та «антиросійською», аніж молодь Заходу, — регіону, який традиційно вважали таким, що найбільше з усіх поділяє зазначені погляди. Так, на Півночі більше, ніж на Заході, не підтримують анексію Криму Росією (85% проти 77%) та переконані, що російську агресію проти України не можна виправдати нічим (70% проти 50% тих, хто абсолютно погоджується з цією тезою).
Молодь Сходу виразно відрізняється від інших регіонів, і ця відмінність не є ані ідеологічного, ані мовного характеру. На Сході критично нижчий рівень щастя — і йдеться далеко не тільки про ті сфери життя, на які вплинув збройний конфлікт. Так, молодь Сходу найменш задоволена своїм сімейним життям — таких лише половина (51%) у порівнянні, приміром, з 77% на Заході. Молодь Сходу найменше задоволена якістю освіти в Україні — приблизно на 10% менше, ніж в інших регіонах; найменше задоволена життям загалом, а також має найменше оптимізму щодо власного майбутнього.
Опитування проведено у липні-серпні 2017 року. Вибірка складає 2000 респондентів у віці 14-29 років та є репрезентативною населенню України цієї вікової групи за статтю, віком, регі- оном проживання та розміром населеного пункту (без урахування населення АР Крим та непід- контрольних територій Донецької та Луганської області). Опитування проведено методом осо- бистого інтерв’ю вдома у респондента. Теоретична похибка не перевищує 2,2%. Окрім кількісного опитування, в межах дослідження також було проведено 4 фокус-групи з молоддю 18-29 років у Львові, Одесі, Харкові та Чернігові.
Нагадаємо, що Китай запропонував Україні спільні наукові проекти.
Фото: neweurope.org.ua