У більшості країн немає окремих шкільних уроків літератури. Зазвичай діти читають і дискутують про прочитане в рамках курсу мови. Виходить щось на зразок уроку словесності. В основі програми, яку найчастіше визначають для себе самі школи або навіть педагоги, – національні автори і кілька ключових творів світової літератури, які вивчаються в історичному контексті. EtCetera з’ясував, де і що читають на таких уроках.
У ФРАНЦІЇ багато часу приділяється вивченню давньогрецьких і давньоримських авторів. З французів в обов’язкову програму входять Мольєр, Флобер, Бальзак, Золя, Кальдерон та інші класики. У Гюго замість «Собору Паризької богоматері», який читають українські школярі, французькі діти читають «Знедолених», а у Камю замість «Стороннього» – «Падіння».
У США єдиної шкільної програми з літератури немає, але є обов’язкові твори, які вивчають у всіх штатах. Це, наприклад, «Убити пересмішника» Харпер Лі, «Повелитель мух» Вільяма Голдінга та «Великий Гетсбі» Френсіса Скотта Фіцджеральда. Також до списку обов’язкових входять «Плоский світ» Террі Пратчетта і «Квіти для Елджернона» Деніела Кіза – книги, які популярні і серед українських підлітків, але в нашу шкільну програму не потрапили.
У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ із знайомих нам англійців читають Дефо, Чосера, Діккенса, Марло і Свіфта. Крім них в програмі є «Старий моряк» Кольріджа, «Млин на Флоссе» Еліота, а також Річардсон і його «Кларисса, або Історія молодої леді» і «Памела, або Винагороджена чеснота». Але найцікавішим пунктом у списку обов’язкових до прочитання книг є «Гаррі Поттер» авторства всесвітньо відомої британки Джоан Роулінг. Хоча цей роман знайомий, напевно, кожній дитині в світі, до шкільних програм ця книга поки не добралася і Британія в цьому плані стала першопрохідцем.
У НІМЕЧЧИНІ програми з літератури відрізняються в залежності від ухилу школи, а також від території – федеральної землі. Є, наприклад, навчальні заклади, де програма побудована не на хронологічному принципі, а на тематичному: «Право і справедливість», «Батьківщина і чужина», «Любовні історії».
У цій країні є обов’язковими до прочитання не тільки знайомі українським школярам Шиллер, Гете, Гейне і Гофман, але також Генріх фон Кляйст і його «Маркіза д’О», Едуард Меріке і його «Художник Нольте» та «Моцарт на шляху до Праги», Георг Бюхнер і його «Смерть Дантона».
У НІДЕРЛАНДАХ, мабуть, найбільш «демократичний» список літератури для шкільного вивчення. Тут не роблять акценту на класиці і близько половини програмних книг цілком сучасні, орієнтовані на дітей і школярів бестселери. Так, поряд зі щоденником Анни Франк і «Похвалою дурості» Еразма Роттердамського, у цій країні читають вампірську сагу «Сутінки» Стефані Майєр і підліткову антиутопію «Голодні ігри» Сьюзен Коллінз.
СВІТОВЕ НАДБАННЯ. Природно, кожна країна приділяє найбільше уваги своїй літературі, але є книги, які є обов’язковими до прочитання школярами в будь-якій точці світу. Ця література стала загальним надбанням, наприклад, «Іліада» і «Одіссея» Гомера, «Гамлет» і «Ромео і Джульєтта» Шекспіра, «Великі надії» Чарльза Діккенса, «Перетворення» Кафки, а також «Анна Кареніна» Льва Толстого і «Злочин і покарання» Федора Достоєвського.
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram