Ще декілька років тому тема дитячого тайм-менеджменту вважалась чимось дуже дивним та зайвим. А й справді, навіщо дитині планувати час, якщо вже все сплановано батьками?
Так само вважав маленький Едуард. Йому 7 років та в нього вже купа справ: прокидатися, збиратися у школу, робити уроки, вчасно лягати спати. Все це він може робити не тому, що йому так треба, а тому, що «так мама сказала». І це, звісно, працювало б. Але, чи надовго? Та чи зможе Едуард таким чином навчитися приймати рішення та брати відповідальність на себе за свої дії?
Добре, що мама Едуарда – Олена, розуміє важливість тайм-менеджменту для дитини. Хлопець вчиться товаришувати з плануванням: самостійно контролює свій час, відповідально ставиться до своїх обов’язків та майже все встигає. Це може здатися дивом, але Олена запевняє, що кожна дитина може цьому навчитися. Треба лише опанувати декілька простих порад:
Найкращим прикладом для малечі, у першу чергу, є батьки. Якщо у маминому щоденному розкладі панує хаос та безлад — навряд чи дитина буде відчувати потребу в плануванні. Тому приділяйте більше уваги власному тайм-менеджменту. Коли робите записи у щоденник, нехай дитина це бачить.
Навіть, якщо ви все вже вирішили та спланували, проговоріть це, спитайте у дитини, що вона хоче зробити спочатку, а що — потім. Корегуйте плани, враховуючи бажання молодшого члена сім'ї. Для дитини це справді дуже важливо. Вона відчує додаткову відповідальність.
Якщо раптом на прогулянці ви спитаєте її "Котра година?", малеча з радістю допоможе вам дізнатися про час, а сама з часом зрозуміє важливість цього знання.
Звичайний зошит, фліпчарт, великий лист ватману, щоденник чи просто стікери на холодильник – усе це «лист», де можна творчо реалізувати всі свої плани на день. Зараз є дуже великий вибір інструментів для планування. Головне — у дитини має бути інтерес до самого процесу.
По дорозі до школи/дитячого садка проговоріть ще раз ті справи, які важливо зробити. Заняття з гімнастики, репетиція концерту, секція з футболу — нехай дитина ще раз намалює в уяві свій план на день.
Нагадуйте дитині планувати не тільки важливі справи, а і час на байдикування. По-перше, для неї це буде радість. А по-друге, дитині необхідно мати час, коли вона може робити що завгодно, навіть нічого взагалі
Ввечері підведіть підсумок дня: що зроблено, що — ні. Заохочуйте маленькі перемоги дитини. Це дуже мотивує та додає позитивних емоцій. Якщо дитина засинає з добрим настроєм, то скоріш на все прокинеться вона теж радісно. А це — запорука продуктивного дня.