За законом “Про освіту”, школи повинні публікувати кошторис і звіт про надходження та використання коштів (стаття 30). Але на практиці на шкільних сайтах інколи бракує такої інформації. І хоча в деяких містах (як от в Києві чиЛьвові) збирати з батьків гроші на побутові потреби заборонили, у школах не завжди відмовляються від допомоги.
Щоб фінансування шкіл було прозорим, і батьки знали, на що дають гроші і чи є в цьому потреба, в Україні створили платформу Openschool.in.ua (реалізується за підтримки Атикорупційної ініціативи ЄС). Розповідаємо, як працює ця ініціатива.
Openschool.in.ua – це електронна система відкритих бюджетів шкіл. Її розробили херсонські активісти – Юрій Антощук та Андрій Жнивін.
На сайті можна побачити дані про надходження та витрати шкіл, які зареєструвалися в системі. Там же батьки можуть дивитися, чи формував директор бюджетний запит на певну потребу (тобто чи звертався в управління освіти про фінансування), чи виділялися на неї кошти з місцевого бюджету, і вже тоді вирішувати, чи перераховувати гроші.
Перерахунок можна зробити прямо в системі з банківської картки.
Це безкоштовно.
Закладу освіти потрібно подати заяву про підключення з усіма даними і реквізитами, а також надати контакти людини, яка стане адміністратором сторінки школи. Це можна зробити через сайт системи.
Або ж команда Openschool.in.ua підписує меморандум з управлінням освіти (так було у Дружківці, Краматорську, Слов’янську), і управління освіти надає всю інформацію про школи централізовано.
Адміністраторами можуть бути як представники батьківських комітетів, так і колективів шкіл. Якщо школа має фінансову автономію і свою бухгалтерію, то часто адміністратором стає бухгалтер, якщо ні – то вчитель інформатики або хтось інший.
Завдання адміністратора – завантажувати в систему всю документацію, яка стосується витрат і надходжень школи.
Користуватися системою вчать (це чотири очні практичні сесії по годині кожна), а на платформі можна працювати як з комп’ютера, так і зі смартфона. Хоча в одному з телесюжетів вчителька з Херсону казала, що їй складно у всьому розібратися.
Також на сайті є відеоуроки. Детальніше про обов’язки адміністратора можна дізнатися тут.
Ні. Якщо школа буде в Системі, інформація на сайт закладу буде завантажуватися автоматично.
Зараз 412 заклади освіти (і школи, і садочки) показують на сайті інформацію про бюджетні кошти, 142 школи звітують про використання благодійних коштів. Всього на сайті зареєстровано 1574 користувачі (батьки та адміністратори).
Втім, є також області, з яких ще жодна школа не долучилася до системи.
Нещодавно у Чернівцях петиція про приєднання всіх шкіл до системи зібраланеобхідні для її розгляду голоси.
Директорка школи №3 у Чернігові каже, що система дає можливість у будь-який час будь-кому подивитися, скільки коштів і на що саме дає держава: від зарплат учителів (загальна сума для всіх) до комунальних платежів. Усе це можна переглянути в діаграмах.
За словами Юрія Антощука, директори просять розробників дати школам можливість отримувати кошти на рахунки благодійних фондів. Наразі всі кошти йдуть на спецрахунки в Держказначействі.
“Директори кажуть, що зі спеціального рахунку складно використати кошти, а коли трубу прорвало, то треба швидко вирішувати питання. БФ, власне, можуть швидко заплатити за ремонт труби”, – каже Антощук.
У деяких містах відмовляються долучитися до системи саме через те, що не можна підключити БФ. Про це говорять й батьківські комітети.
Також батьки не хочуть робити онлайн-платежі через комісію.
Презентація системи Міністерству освіти і науки мала відбутися в лютому, але через технічні доопрацювання відбудеться не раніше травня. За минулий рік команда проекту отримала дуже багато побажань від директорів і користувачів.
Зараз 412 заклади освіти (і школи, і садочки) показують на сайті інформацію про бюджетні кошти, 142 школи звітують про використання благодійних коштів. Фото: автор – AllaSerebrina, Depositphotos
На оновленому сайті адміністратори зможуть не тільки публікувати інформацію про надходження та використання бюджетних і позабюджетних коштів, але й всю інформацію, передбачену статтею 30 Закону “Про освіту”, та створювати краудфандингові проекти.
Співзасновниця ГО “Батьки SOS” Олена Бондаренко називає звіти шкіл ще однією спробою прикрити зловживання батьківськими коштами красивою назвою. Її головні закиди полягають у тому, що система толерує збір коштів готівкою. Також Бондаренко зауважує, що серед пожертв можуть ховатися заборонені вступні внески першокласників, а чеки і квитанції можуть бути недостовірними.
Натомість, Юрій Антощук каже, що команда вирішила враховувати готівкові пожертви, бо не хоче ігнорувати реальність.
“Ми погодилися на перехідний варіант: давайте показувати ці кошти, а не вдавати, що їх немає, а в подальшому відходити від такої практики, – коментує Антощук. – На жаль, зараз батьки до цього не готові. У нас у Херсоні батьки збирають 16 млн гривень благодійних коштів на рік. Здебільшого готівкою.
І зазвичай ці кошти здають, а вже потім дізнаються, на що їх витратили. А не так, що побачили опубліковану потребу і збирають на неї. До того ж, роботи на ці гроші проводять без укладання договору, тому немає відповідального за виконання. А щодо того, чи правдиву інформацію публікують школи – це запитання до самих шкіл”.
Надія Швадчак, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – Rawpixel, Depositphotos