За даними звіту The Future of Jobs Report, озвученими на The World Economic Forum, до переліку актуальних навичок-2022 включено аналітичне мислення, критичне мислення, інновації, креативність, емоційний інтелект тощо. А які навички, навпаки, втратять свою актуальність і залишаться в минулому? Звісно, все залежатиме від індустрій та професій, та в цілому «анти-топ» скілів приблизно такий.
Бажання знайти працівника-восьминога, який може виконувати безліч функцій та завдань, бажано – за кількох робітників, але за одну зарплату, все ще переслідує багатьох роботодавців. Проте дослідження вказують на те, що мультитаскінг – тобто постійне переключення між завданнями або спроби робити все одночасно, знижує продуктивність та якість роботи.
При цьому варто врахувати, що майбутнє за професіями та ролями, які включають знання «на перетині» одразу кількох спеціалізацій, тому набір навичок має бути широким. Але вміння фокусуватися на важливому завданні і робити не багато, а саме те, що потрібно, цінніше за гру в Юлія Цезаря, який, кажуть, робив багато справ одночасно.
Одна з ключових функцій менеджерів, на якій досі будувалася ефективна робота, поступово втрачає свою актуальність. Мікроменеджмент — прагнення стежити за кожним рухом підлеглого — пригнічує будь-які прояви самостійності в команді та вміння брати відповідальність на себе. Замість цього варто розвивати вміння делегувати та надавати зворотний зв’язок.
Варто згадати і про іншу сторону цієї ж медалі – про потребу в контролі з боку керівника. Є сенс «прокачувати» автономність та ініціативність – саме ці навички допоможуть розвиватися активно та отримувати нові можливості.
Наразі це цінують роботодавці, та цим все ще пишається багато працівників: здатність працювати без перерв, вихідних та відпусток заради досягнення цілі. Проте такий режим призводить до падіння продуктивності, а часто навіть до професійного вигорання, і точно не сприяє виникненню цікавих ідей та проривних рішень. Навіть роботам потрібні перерви!
Отже, навичка майбутнього – вміння зберігати баланс між роботою та відпочинком, керувати стресом, піклуватися про фізичне та ментальне здоров’я, вчасно «переключатися», брати паузу, щоб переосмислити цілі та способи їх досягнення.
Саме у форматі «ані кроку назад» (чи вбік). Вміння ставити та фокусуватися на досягненні цілей важливе, проте цей процес має ставати все більш гнучким. Нам варто вчитися не просто «смартувати» цілі, а регулярно переглядати їх, аналізувати, чи не змінилося оточення, умови, очікування, чи актуальні досі наші пріоритети. І, звісно, адаптуватися до нових умов. Адже зміни будуть єдиним постійним елементом нового часу.
Віра в свої ідеї та здібності – все ще рушійна сила досягнень. Але сліпа впевненість у собі і в тому, що твоя думка – єдина правильна, значно обмежує шанси на досягнення бажаного командою. Отже, дуже важливо вчитися приймати конструктивний зворотний зв’язок та враховувати погляди інших членів команди. Зокрема це стосується керівників.
Вміння тримати свою думку при собі може сподобатися керівникам, які недостатньо зрілі, щоб співпрацювати із досвідченими професіоналами, а тим більше – враховувати поради новачків. Але для справи це не корисно – адже саме в конфлікті народжується істина. Тому запобігання дискусіям та готовність погоджуватися з усім, що пропонує керівник, – це легкий шлях. Та більш актуальним буде вміння керувати конфліктами та переводити їх у конструктивне русло.
Здатність запам’ятовувати багато інформації, як і вміння рахувати, писати тощо, вже не такі важливі, як раніше. Штучний інтелект виконує ці операції набагато швидше та без помилок. Будь-яка інформація завжди під рукою, як і калькулятори та клавіатура чи голосовий пошук, і технології розвиваються дедалі активніше.
Звісно, ще не час забувати, як тримати ручку, та витісняти з пам’яті будь-які нові знання. Набагато цінніші для майбутнього навички – це інформаційна гігієна (тобто усвідомлене споживання інформації), вміння інтерпретувати та використовувати на практиці величезні обсяги даних, які доступні сьогодні.