У 2009 році разом з командою інших викладачів Ігор Сущенко взявся за створення курсу з розвитку критичного мислення. Як пояснює Сущенко, «виникла критична необхідність, аби люди навчились думати». В школах є можливість проводити курси за вибором, викладання яких оплачується державою. Школа разом з батьками має вирішити, що саме вивчатимуть діти в 10-11 класах: етику подружнього життя і сімейні цінності чи критичне мислення.
Програму курсу можна завантажити тут. Ознайомитись з уривком та змістом підручника «Основи критичного мислення: навчальний посібник для учнів 10 (11) класів загальноосвітніх навчальних закладів», який побачив світ у 2016 році, тут.
Нижче Ігор Сущенко розповідає про особливості викладання, віковий поріг для навчання критичного мислення та практичне застосування такої навички.
Критичне мислення можна починати розвивати з дошкільного віку.
Наприклад, дитина каже, що не хоче одягати щось.
– А що ти хочеш? – запитує батько, який розвиває критичне мислення.
– Я хочу рожеву сукню.
– Чудово. Але чому? – тут вже треба обґрунтувати свою думку, а це – навичка критичного мислення. І тоді дитинка каже:
– Рожеву, бо в рожевому ходять принцеси, а я ж принцеса?!
О! Ми спонукали дитину до того, що вона не просто має думку, а вона може її обґрунтувати. Наступне питання може бути: «А чому ти думаєш, що принцеси в рожевому?» Якщо вона скаже, що бачила в книжці, це вже по суті посилання на джерело.
Тобто це не просто обґрунтована думка, а вона ще і доведена з опорою на доказ. Отаким чином через запитання, в тому числі й працює методика розвитку критичного мислення, яку можна застосовувати в садочках в старших групах.
Складніші інструменти вже варто давати в початковій школі.
Насправді будь-яка робота з інформацією охоплює наступні навички:
виділити головне, переказати іншими словами, навести приклад, розділити на частини, порівняти, знайти спільне і відмінне тощо.Це все – навички не простого запам’ятовування інформації, а опрацювання її.
Коли ми говоримо про розвинене критичне мислення, то маємо на увазі людину, яка вміє будь-яку інформацію розглядати з різних сторін.
Візьмімо стільці. Що можна дослідити про стільці? Їхню конструкцію, матеріал, виробника, зручність, способи використання, як обійтися зовсім без них. Далі ми можемо приймати якесь рішення – це елементарний прийом критичного мислення, який називається «кубування» (у кубика 6 граней).
З цієї ж позиції можна розглядати будь-яку тему чи інформацію.
Дискусія – це теж інструмент критичного мислення. В ній ми слухаємо різні точки зору.
Старших дітей можемо спитати: «Ти так думаєш? А я по-іншому думаю. Давай, не відмовляючись від власної позиції, пошукаємо, з чим ми згодні обоє, знайдімо точки згоди». Це інструмент, яким можна навчити дітей досягати згоди. Яким чином можна домовитися, залишаючись при своїй думці.
Спілкування – одна з ключових компетенцій. Можна сперечатися про що завгодно. Про клонування, з точки зору медичних цілей, загальнолюдських цінностей, релігійних, яких хочете.
{{read_more|Читайте також| 1331, 3299}}
Вміння домовлятися в тому ж самому рейтингу Всесвітнього економічного форуму стоїть дуже високо. Перемовини є ключовою роботою в більшості бізнес-сфер.
Де, коли, кого навчали перемовин у ЗВО? Неформальна освіта цього навчає. Але це тому, що офіційна освіта цього не навчила.
В багатьох європейських та американських школах діти навантажені не знаннями, а методами їх здобування. Тобто навичка є метою навчання, а у нас – знання є метою навчання. Накопичивши знання, багато наших випускників не знають, що з ними робити.
Курс «Основи критичного мислення» теж навчає навичок через опановування інструментів мислення, роботи з інформацією, оцінки її та прийняття обґрунтованих рішень.
Ми одразу почали об’єднувати міжнародний досвід, при цьому не тільки західний. Над курсом спочатку працювало три країни: Україна, Азербайджан і Киргизстан. Готуючи цей курс, ми дуже багато перечитали того, що написали у всьому світі про критичне мислення.
Відтак наша міжнародна група авторів з 15 осіб почала працювати над створенням курсу, який можна було б поширювати як модель розвитку критичного мислення у різних країнах.
Ми прийшли до висновку, що старшокласникам (9-11 класи) можна дати в руки набір методів, з якими вони можуть працювати з інформацією: як сприймати її, так і створювати, розуміти як дійшли до цієї думки, що допомогло до неї прийти або що заважало подумати інакше.
Зробити такий курс обов’язковим предметом просто неможливо. Адже люди навчаються в різному темпі. Запропонована програма розрахована на високий темп роботи і «сильних» учнів. Хоча у вчителя завжди є можливість варіативності викладання.
Тексти в посібнику умовно поділяються на «теоретичні тексти» і «тексти про життя» – про каву, харчування за групою крові, глобалізацію або найщасливіші професії у світі. І стосовно всіх цих ситуацій діти мали вчитись мислити критично.
Орієнтованість на життя, абсолютна інструментальність, зміна ролі вчителя як носія знань на фасилітатора – це три принципи, на яких ґрунтується курс.
Все, що пропонує курс, орієнтоване на життя зараз, а не на час «коли я стану дорослим». На уроках учні отримують інтрументи, які можуть застосовувати вже після уроку ще в школі.
Ми не сподівались, що курс можуть викладати тільки вчителі, які мають власне розвинене критичне мислення. Тому для викладачів створений методичний посібник, де описані методи організації навчальної діяльності учнів. Ми хотіли убезпечити учнів від некритичного мислення педагога. І тому запропонували іншу роль вчителя. Його задача тепер допомогати учням навчатися самостійно, а не доносити їм «правильні істини».
У нашій моделі вчитель – організатор освітнього процесу, який здійснюють учні.
Наприклад, вчитель запитує: «Що ви з цього приводу знаєте (на початку уроку)? Ага. А тепер почитайте текстик, що про це думають експерти. Зрозуміли?»
– Зрозуміли.
– Що ви тепер ви знаєте про це?
– ______
– Тепер спробуйте на іншому рівні (аналізувати, приймати рішення, ставити запитання). Вдалося? До яких висновків ви прийшли в ході уроки?
– Таких-от.
– Дякую, – каже вчитель.
Все.
Це способи, які описані в методичці. Насправді їх багато.
А ще в посібнику дається багато інструкцій учневі: Прочитай текст таким способом. Зроби з інформацією оце. А потім поговоріть про те, що ти зробив. Розкажи про свій досвід, що тобі вдалося, а що ні. В посібнику є багато історій, анекдотів, цитат. Вони з одного боку ілюструють основну думку уроку, а з іншого – показують, як це круто – думати.
Якщо ви хочете запровадити такий курс в своїй школі і пройти відповідний тренінг, або навчитись розвивати критичне мислення на своїх уроках звертайтесь до спільноти Освітня платформа «Критичне мислення».
{{read_more|Читайте також| 3560, 5448}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram