Давньогрецький філософ, софіст та оратор Сократ прославився завдяки гострому розуму, вмінню знаходити сильні аргументи під час дебатів і тим, що все життя присвятив саморозвитку. Цьому він навчав і своїх учнів. І саме для цього створив список спеціальних запитань, завдяки яким вони могли самостійно дійти певного висновку, використовуючи при цьому раніше здобуті знання.
Ще це опитування формувало у вихованців Сократа здатність обдумувати перспективні ідеї та шукати істину. Філософ вважав, що прагнення до знань – основна функція людського розуму.
Крім генерації нових ідей, опитування мало ще одну важливу функцію – це ефективний спосіб переконання. Для цього варто пріоритетне запитання поставити на третє місце, тоді як перші два мають бути простими, не забиратимуть багато часу і на які точно можна відповісти згодою. Коли на кожному етапі такої маніпуляції людина каже «так», вона поступово заспокоюється, а її психіка автоматично налаштовується на чергову згоду. Оратор стверджував, що монолог, як форма переконання, малоефективний, тоді як діалог складніший та більш продуктивний.
Як використовував цей прийом Сократ? Він вів дискусії незвичайним способом: ставив співрозмовнику запитання в такому порядку, щоб відповіді формували зв'язну розповідь, де одна думка випливає з іншої. Співрозмовник під час дискусії самостійно озвучує те, про що раніше і не знав, але що зрозумів самостійно завдяки роздумам (насправді, ні, йому ці думки дещо нав'язали).
Сократівське опитування ніби створене для того, щоб за допомогою самих лише запитань з'ясувати рівень знань дітей та зрозуміти, наскільки вони є компетентними у тій чи іншій навчальній дисципліні. Діти у процесі діалогу роблять неочікувані висновки, тренуються правильно формулювати думок, навчаються встановлювати причинно-наслідкові зв'язки та розвивають мислення.
Основне завдання вчителя – сприяти тренуванню розуму та вмінь школярів, а не нав'язувати власні погляди і переконання. Сократ вважав, що розвиток глибоких та важливих міркувань дітей продуктивний лише тоді, коли вони вчаться будувати складні концепції і розв'язувати проблемні питання.
Списку запитань особисто від Сократа не існує. Однак точно відомо, що філософ розділяв їх на кілька основних блоків. Приклад, наведений нижче, можна використати як шаблон запитань, але будь-яке з них можна замінити альтернативними варіанти, які будуть більш доречними на занятті. Будьте креативними!
Існує ряд принципових вимог стосовно практичного використання сократівського опитування. Їх не варто ігнорувати, адже вони забезпечать високий рівень ефективності такого методу навчання.
Завчасно подбайте про базові запитання, які визначають суть та напрямок діалогу. Поділіть інформацію на частини (намагайтесь у запитаннях розділити проблему на підпроблеми). Кожне запитання має формувати стратегію або модель розв'язання проблеми. Викладач має натякати на думку, а не проговорювати готові ідеї для розв'язання проблеми. Ставте логічні та цікаві запитання, які встановлюють причинно-наслідкові зв'язки і допомагають шукати нестандартні шляхи розв'язання проблем. Стимулюйте запитаннями емпіричне, аналітичне та творче мислення дітей. Учні мають кожну свою гіпотезу аргументовано пояснювати та перевіряти на вірогідність. Давайте дітям час на роздуми (щонайменше 30 секунд) та слідкуйте за логічним переходом учнівських міркувань від однієї тези до іншої. Періодично узагальнюйте зі школярами сказане та фіксуйте ключові моменти дискусії. Підключайте до обговорення ввесь клас та коригуйте відповіді за допомогою запитань, якщо учень не зовсім правильно розуміє суть проблеми.У книзі «Менон» давньогрецький філософ Платон наводить приклад навчання, побудований на сократівському діалозі. Хто такий Менон? Це людина, якій Сократ продемонстрував свій метод навчання за допомогою спеціальних запитань.
Сократ: Менон, поклич мені зі своєї челяді когось, щоб я міг показати суть спеціальних питань.
Менон: З радістю! Йди-но сюди, хлопче!
Сократ: Це грек? І чи говорить грецькою?
Менон: Так, звісно! Він народився у моєму домі.
Сократ: А тепер спостерігай уважно за тим, що буде: чи самостійно хлопчик згадуватиме теорію чи навчиться від мене.
Менон: Дивлюсь уважно.
Сократ: Скажи, хлопчику, чи ти знаєш, що таке квадрат?
Хлопчик: Знаю.
Сократ малює на піску квадрат.
Сократ: Чи всі боки рівні у цій квадратній фігурі і чи боків чотири?
Хлопчик: Так, усе правильно.
Сократ: А чи будуть між собою рівними всі лінії, що проходять через центр фігури?
Хлопчик: Так, вони будуть однаковими.
Сократ: Чи може існувати така ж фігура? Більша або менша, ніж ця?
Хлопчик: Звісно, могла б.
Сократ: Тож якщо цей бік – 2 фути і цей теж, хіба у нас не вийде чотири рази по два фути?
Хлопчик: Вийде.
Сократ: Тож у цьому квадраті буде чотири рази по два фути?
Хлопчик: Правильно.
Сократ: А скільки ж це буде – чотири рази по два фути? Порахуй і скажи мені.
Хлопчик: Буде вісім, Сократ.
Сократ: А скажи мені, чи може фігура бути вдвічі більшою, ніж ця, але також із рівними боками?
Хлопчик: Так, може бути.
Сократ: Скільки ж у ній буде футів?
Хлопчик: Хм… Буде шістнадцять футів.
Сократ: А тепер спробуй сказати наступне: яку довжину матиме кожен бік? У цієї фігури по два фути, а у тієї, що буде вдвічі більшою?
Хлопчик: Сократ, кожен бік буде вдвічі довшим.
Сократ: Ось бачиш, Менон, я йому нічого не нав'язував. Лише запитував. Тепер він знає, які боки будуть у шістнадцятифутового квадрата. Чи, на твій погляд, це не так?
Менон: Усе правильно, Сократ.
Сократ: Чи сказав хлопчик хоч щось, що не було його особистою думкою?
Менон: Ні, лише власні думки озвучував.
Сократ: А він нічого не знав до розмови.
Менон: Ти маєш рацію.
Такий метод навчання називається евристичним (з грец. heurisko – шукаю, знаходжу, відкриваю), тобто він сприяє пошуку знань замість їхньої передачі. Сократ відмовився від примусового навчання, бо визнавав лише переконання як найдієвіший засіб для розвитку інтелектуальних здібностей учнів.
Використання сократівського методу навчання розвиває у дітей навички незалежного мислення. Цей метод унікальний, а його вміле використання вважається майстерністю. Якщо викладач застосовував на уроках метод сократівського опитування, ці заняття часто потрапляли в історію (згадувались у різній літературі) як зразки ораторського мистецтва.
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram