Я вже розповідала про британську модель освіти і про те, чому обрала її для синів. Цього року вже другий хлопчик поїхав до Англії. Олексію 14. Вступу до британської школи передував рік домашнього навчання в Україні. У цій колонці — мої відповіді на питання, чи варто і як саме організувати хоумскулінг.
Я — цілеспрямована людина і прищеплюю такий підхід синам. Звідси більшість рішень. Спочатку формулюєш конкретну мету в конкретному проміжку часу, потім відбудовуєш план дій у зворотному порядку — від «to be» до «as is» — і послідовно працюєш.
На момент закінчення Олексієм 6-го класу ми розуміли, що готові відпустити сина до Англії вже за рік. Але, по-перше, для вступу у 8-й клас британської школи потрібні знання з англійської, фізики і математики більше української програми: з цих предметів складаються вступні тести. А, по-друге, важливо заздалегідь пройти частину матеріалу з предметів 8-го класу: перші тижні занять «чужою» мовою буде простіше працювати зі знайомими темами і термінами.
У нашому випадку хоумскулінг навіть перевершив очікування
Фактично у 7-му класі на хлопчика чекало подвійне (якщо не більше) навчальне навантаження. З урахуванням плавання і вокалу, якими займався Олексій, дитина була б критично перевантажена, банально не вистачало б часу на повноцінний сон.
Домашнє навчання стало виходом: ми розраховували, що в такому форматі син буде опановувати матеріал набагато швидше.
Організаційно Олексій перейшов на екстернат у своїй же школі та з вересня займався з п’ятьма репетиторами. Один з них, знайомий дитині з початкової школи, не тільки вів біологію, історію, географію та літературу, а й адміністрував навчальний процес. По ходу навчання син писав необхідні зрізи «для себе» (часто за підвищеними стандартами) і проходив стандартну для екстернату атестацію. Жартував, що вчитися стало складніше: на контрольних — не спишеш, на уроці — не сховаєшся за спиною однокласника і не відмовчишся.
Розклад склали у вересні на рік. Відштовхувалися від завдань: опанувати необхідний обсяг матеріалу + продовжити плавати і співати + уникнути надмірного фізичного та емоційного навантаження. У перший місяць вже було зрозуміло — завдання посильні, син витягує.
Викладачів підбирали результативних, спиралися на рекомендації. Заняття з математики, фізики та хімії будувалися за класичною схемою: урок поза домом, на якому розбиралася нова тема, і домашні завдання для закріплення матеріалу. Решта занять проходили вдома у вільній атмосфері — у кімнаті або бібліотеці. Якщо я заглядала «на урок», то бачила не вчителя й учня, а двох друзів. Вони читали книги, дивилися відео, щось обговорювали. За «домашніми» предметами матеріал засвоювався повністю на заняттях, домашніх завдань не було.
Особливий підхід був до вивчення англійської мови — крім стандартної лексики і граматики (рівень В2) дитина вчила тисячі термінів з англійських підручників з інших предметів. Щоб урізноманітнити заняття, щомісяця викладач вивозив сина на 3−5 днів за кордон, де водив у музеї, оперу, занурював у інше мовне і культурне середовище.
З літератури склали список книг, обов’язкових до самостійного прочитання і подальшого обговорення з учителем: світова художня література (основа — російська, українська і англійська класика), історичні книги. Читав син перед сном.
З викладачами, які приходили додому, я як мама спілкувалася частіше; з тими, хто займався поза домом — один раз на місяць. Це радше потрібно було для мого спокою, а не для контролю дитини. У нього все непогано виходило.
У вересні в наш навчальний «човен» сіли різні люди — за характером, віком, підходом. Забігаючи вперед: навчальний рік команда закінчила в тому ж складі. Ми вдячні кожному вчителю за внесок. Епізодично продовжуємо дистанційно працювати і досі: Олексію іноді потрібні консультації з предметів рідною мовою.
Пріоритетним завданням вчителів було вкласти в голову дитини знання з предметів шкільної програми. Кожен використовував для цього свої інструменти. Я не обмежувала власною думкою — впевнена, що дитині корисно комунікувати з різними людьми.
В основному вчителі давали знання не директивно, а м’яко направляючи сина: викликали емоції, стимулювали думати, самостійно шукати відповіді офлайн і онлайн, формувати і висловлювати свою думку. Олексій здобував знання самостійно, а не брав готові, тому і результати були надійніші. Вдома, на відміну від школи, у нього було значно більше можливостей — за своїм бажанням кожного уроку син міг читати підручники і книги, слухати лекції, дивитися фільми, грати в тематичні настільні і онлайн ігри, писати есе.
Час на опанування теми варіювався: на складних — сиділи довше, на цікавих — копали глибше, прості — проскакували швидше.
На домашніх уроках син не писав конспект, але замальовував матеріал, будував опорні схеми і таблиці. Пізнавати через замальовки — особливість хлопчика, вчитель помітив і не противився, а навпаки використовував її на уроках. Дитина навчилася вчитися — шукати інформацію, структурувати матеріал, виділяти головне. Це допомагало зрозуміти тему і надовго зберегти знання.
Були вчителі і з іншим підходом. Я не бачила в цьому нічого критичного. Учитель фізики була жінкою старої радянської закалки і вимагала вчити підручник напам’ять. Дитина бунтувала спочатку і навіть просила заміну. Я пояснила, що корисно вчитися жити із різними людьми, а цей педагог — сильний, попросила виконувати вимоги, хоча б спробувати. Зрештою пам’ять все одно тренувати потрібно, то чому не вчити напам’ять не вірші, а визначення з підручника фізики? Олексій почув і за місяць відносини з учителем вирівнялися, пішли результати.
Будні сина проходили за чітким графіком.
8:00 — 11:00 Заняття вдома
Біологія, історія, географія або література. Іноді поєднували зі сніданком. У перші дні син просипав, валявся в ліжку до останнього і схоплювався тільки з приходом вчителя. Але через два тижні увійшов у ритм. Йому стало цікаво.
Періодично в «навчальний штаб» приносили неймовірну кількість глюкози — фруктів, булочок, чаю. До речі, в англійській школі в Дніпрі у молодшого сина (8 років) вільні перекуси теж схвалюються.
Частина часу щодня присвячувалася літературі: обговорення прочитаних творів. Решта — певному предмету. Були тижні літератури та історії, літератури та географії, літератури та біології.
11:00 — 13:00 Заняття вдома
Англійська: граматика, лексика, термінологія.
13:00 — 14:00 Обід
14:00 — 16:00 Басейн або вокал
Переїзд, безпосередньо на заняття, переїзд у школу для подальшого навчання.
16:00 — 18:30 Заняття у школі
2 дні на тиждень — математика, 2 дні на тиждень — фізика, 1 раз на тиждень — хімія.
19:00 — 20:00 Вечеря
20:00 — 22:00 Читання художньої літератури, виконання домашніх завдань
22:00 Відбій
За день втомлювався і спати йшов добровільно.
Вихідні дні відпочивав, спілкувався з однолітками і рідними. Зрідка переносилися окремі заняття з ініціативи вчителя або через змагання і вокальні конкурси. Через хворобу — не пропускав жодного разу, дитині ніколи й нема чого стало хворіти.
В цілому в цей рік Олексій багато часу проводив вдома: думаю, розумів, що скоро поїде, і насичувався домашньою атмосферою.
Гаджетами користувався вільно, в тому числі для спілкування з друзями.
Вартість домашнього навчання — індивідуальне питання. Основна стаття витрат — оплата викладачів. У Дніпрі в середньому година роботи репетитора коштує 100 — 250 грн., Залежить від кваліфікації та затребуваності людини. При нашому підході, коли син опановував усі предмети з подвійною інтенсивністю і за кожним працював із професіоналами, домашнє навчання коштувало близько 30 тис. грн. на місяць. У цю суму не входять закордонні поїздки з учителем англійської. Це вдвічі дешевше за навчання в хорошій приватній школі в Дніпрі, і, звичайно, істотно дорожче за навчання в загальноосвітніх школах.
Здешевити хоумскулінг можна, якщо частиною предметів з дитиною займаються батьки або окремі дисципліни вона опановує самостійно, і для цього теж є маса дистанційних програм. Але дистанційно навчатися можна, якщо у дитини вже розвинена навичка самостійного пізнання. Олексій же тільки вчився здобувати знання.
У нашому конкретному випадку хоумсклінг навіть перевершив очікування: з цього року Олексій успішно вступив до британської школи, вже адаптувався і добре засвоює теми, незважаючи на нову для нього мову викладання. Вчителі сина хвалять і відзначають високу організованість і залученість у навчальний процес.
Важливо, що ми не з останніх сил «доповзли» до цього результату, а «прискакали підстрибом». Син навчався із задоволенням, не було виснажливого графіка, нудних уроків, виконання домашніх завдань до першої години ночі, сидіння над навчанням у вихідні, і, як наслідок, ненависті до школи і хвороб.
І ще одне, домашнє навчання змусило сина вимагати від себе більшого. У класі він постійно порівнював себе з іншими дітьми і розумів, що у нього і так непогані оцінки, що у його сім'ї і так непогане матеріальне становище. Навіщо напружуватися більше? Синові здавалося, що він лежить у теплій ванні. А вдома Олексій міг порівнювати себе лише з самим собою, або зі старшим братом, який після університету працює в міжнародній компанії та непогано заробляє без протекції батьків, або з молодшим братом, який вгризається в граніт науки і вже у 8 років заявляє, що буде Президентом. Це додатково мотивувало дитину зростати. Він знав — попереду особистий челлендж: вступ і нове мовне середовище. І результати залежать тільки від його власних зусиль.
Чи повторю з молодшим той самий підхід? Поки не знаю. Привабливість хоумскулінга в тому, що він дозволяє тонко налаштувати процес навчання під конкретну дитину, враховувати можливості, особливості сприйняття, інтереси й органічно поєднувати навчання із заняттями спортом і хобі.
В черговий раз повторюся, діти — не масштабовані проекти. Мої так точно, вони занадто різні. Тому з молодшим сином ми виробимо систему конкретно під нього. Поки він вчиться в англійській школі в Дніпрі. Чи перейдемо в майбутньому на хоумскулінг — можливо. А може, це буде мікс онлайн і офлайн форматів.