Мозок – потужний «апарат», здатний обробляти близько 2000 бітів інформації за секунду. Багато! Але природа попіклувалася про нього, тож мозок має спеціальні фільтри, які захищають його від перенавантаження даними. Вражає, чи не так?
Ученим так само складно досліджувати мозок, як і Всесвіт. Багато його особливостей, мабуть, ніколи так і не вдасться виявити. Утім, науковцям уже відомі деякі факти про діяльність мозку, які можуть позитивно вплинути на процес навчання школярів. Розгляньмо деякі з них!
Мозок людини побудований таким чином, що без соціальної підтримки та взаємодії з соціумом просто не обійтися. Це дозволить краще адаптуватися до умов навколишнього середовища і постійно розвиватися. Тому дитина у класі має постійно відчувати комфорт і позитивну атмосферу.
Із точки зору нейробіології, вплив педагогів на розвиток дитячого мозку схожий на вплив із боку батьків. Наставники формують мотивацію до навчання та піклуються про гармонічний розвиток мозку за допомогою таких прийомів як похвала, стимулювання активності через інтерес та емоційна турбота. Кожен із прийомів зменшує страх дитини перед новим, збільшує її нейропластичність та покращує здатність до навчання.
Кортизол, гормон стресу, у хронічному варіанті робить нейронні тканини гіпокампу тоншими, через що пам'ять людини погіршується. Крім того, довготривалий стрес негативно впливає на когнітивні здібності дитини та її фізичне здоров'я, через що виникають і проблеми з навчанням.
Успіх дитини у навчанні неабияк залежить від її здатності боротися зі стресом! Якщо дитина спокійна, то і рівень зацікавленості у навчанні, як правило, високий, тоді як тривожність чи хронічна втома активізують мозкові фільтри від великого обсягу інформації, від чого рівень сприйняття різко падає.
Як допомогти учню заспокоїтися? Запропонуйте дитині уявити, що вона – режисер, який сидить на балконі та спостерігає за актором (за собою ж). Вона має спробувати щось порадити переповненому емоціями актору: надто стривоженому чи злому, апатичному або такому, що знаходиться під тиском класу. Погляд на стресову ситуацію з боку може допомогти. Дитина має використовувати цей прийом щоразу, коли відчуває стрес, завдяки чому її успішність у навчанні покращиться!
Коли дитина успішно виконує певну роботу, її мозок виробляє чималу кількість дофаміну, який активує додаткові нейрони. Як результат – підвищується рівень задоволення та збільшується кількість нейромедіаторів (речовини, які безпосередньо передають нервовий імпульс через синапс), таких як ацетилхолін (він посилює уважність, концентрацію та здатність запам'ятовувати інформацію).
Дофамін традиційно вважають нейромедіатором задоволення, але він має й інші корисні функції: відповідає за пошук новизни, мотивацію та винагороду, які допомагають отримати потенційно приємні відчуття. Мотивацію (тонічний дофамін) та фінальну винагороду (фазовий дофамін) можна сміливо назвати важливими складовими успішного навчання! Чим вища фінальна винагорода, тим більшою буде мотивація.
Гіпокамп часто називають «морським коником» – це частина мозку, що відповідає за отримання та обробку нової інформації. Чим більше ця зона активізується під час навчання, тим краще мозок сприйматиме та оброблятиме інформацію, а вона надовго залишиться у пам'яті.
Як активізувати «морського коника»? Дитина має сфокусуватися на предметі вивчення. І це проблема у сучасному діджиталізованому світі. Соцмережі, онлайн-ігри та й загалом розважальний контент суттєво впливають на концентрацію. Простими словами: увага розсіюється на кілька завдань одночасно, що суттєво знижує якість отриманих учнями знань, а робота гіпокампа погіршується.
Учителям потрібно стежити за тим, чи не відволікається дитина на сторонні речі, виконуючи певні завдання під час уроку. Це в інтересах самих учнів: концентрація уваги допоможе досягти поставленої мети у майбутньому!
Знання у мозку людини не зберігаються так, як коштовності у скрині. Уся отримана інформація розбивається на частини та розсіюється у мозку по асоціативним зонам у вигляді нейронних зв'язків.
Інформація, яку людина вивчає сконцентровано, не відволікаючися на сторонні речі, зберігаються у формі містка. Коли ви згадуєте один із них, у пам'яті спливає асоціативно зв'язаний нейрон. Пов'язані між собою знання з більшою ймовірністю залишаться у пам'яті людини, а от інформація, що вивчалася хаотично, легко забувається. Чому так відбувається? Бо це особливість нейропластичності – ті знання, які людина не використовує, зникають із мозку разом із нейронними зв'язками. Найміцніші нейронні зв'язки формують ті знання, які людина використовує регулярно, з невеликими перервами!
Мозок — частина організму людини і він не має власної системи кровообігу. Якщо людина веде малорухливий спосіб життя, то кров із глюкозою та киснем погано поступатимуть до мозку. Якщо не робити фізкультхвилинки на уроці (чи під час перерв), це негативно відобразиться на розумових здібностях дитини, вона швидше втомлюватиметься. Більше того, регулярні заняття спортом сприяють росту гіпокампу, що позитивно впливатиме на навчання та здатність дитини запам'ятовувати інформацію.
Сподіваємось, усі ці знання про мозок допоможуть вам якісно організовувати роботу на уроці, щоб зростало покоління успішних та ерудованих майбутніх Ейнштейнів!