Момент дорослішання дитини – це завжди іспит, який здаємо ми, батьки. Це час, коли відповіді на питання шукає не лише дитина, але й дорослі. Чому він/вона так себе поводить? Чому він/вона мене не чує? Як з ним/нею можна спокійно спілкуватися? Знайомі запитання?
Ми інколи вважаємо, що руйнівні для дітей реакції або поведінка батьків притаманні лише поганим батькам. Але, як доводить мій досвід як мами, педагога та психолога, навіть люблячі батьки також лають, соромлять, звинувачують своїх дітей. Чому? Тому що ми люди, а не роботи, з емоціями, інколи поганим настроєм, проблемами та переживаннями. І якщо в цей момент на очі потрапляє підліток з власними тарганами в голові, ця хвиля почуттів, які ми тримаємо в собі, виривається назовні.
Але, якщо навчитися розпізнавати емоції, спробувати поставити себе на місце дитини-підлітка, можливо, в деяких випадках вдасться уникнути війни світів. Не завжди, бо це, на мою думку, неможливо, але, принаймні в більшості ситуацій.
Хочу поділитися з вами деякими книгами, які в свій час допомогли мені зрозуміти та інакше поглянути на поведінку моїх дітей.
1. Хайм Гінотт «Родитель – Ребенок. Мир отношений» (українською поки не вийшла)
Клінічний психолог та педіатр Хайм Гінотт присвятив своє професійне життя дослідженню відносин між батьками та дітьми та вчив дорослих розпізнавати почуття дітей. Поділюся з вами своїми головними інсайтами з книжки:
довжелезні проповіді та критика віддаляють та викликають обурення; важливо реагувати на почуття дитини, а не на її поведінку, визнавати її право на злість, розчарування, адже почуття не зникають через заборону на них; намагайтесь уникати оцінювальних суджень; критика дитини деструктивна. Діти, яких критикують, частіше критикують інших і самих себе. Критика – надійний спосіб розвитку у дитини почуття власної неповноцінності; погрози на адресу дитини лише підкріплюють негативну поведінку, адже дитина їх сприймає як посягання на її автономію й буде намагатися порушити правила знову, щоб довести, що не боїться; Я-висловлювання краще використовувати під час конфлікту, пояснюючи дитині причину вашого обурення чи злості; шкільні оцінки, відносини з однолітками – зона відповідальності дитини. Активне втручання батьків лише підкріплює в дитині думку про те, що без батьківського втручання вона ні на що не здатна.Читай також: Зворотна сторона надмірної любові матері до дитини
2. Джин та Роберт Байярд «Ваш беспокойный подросток. Практическое руководство для отчаявшихся родителей»
Ця книга саме про підлітків і ситуації, з якими стикаються багато сімей, в яких є підлітки, але про які в нашому суспільстві часто не говорять вголос через сором, відчуття відчаю та власної неспроможності виростити «гідну» людину.
3. Франсуаза Дольто «На стороні підлітка»
Книга французького психоаналітика, педіатра, яка цілком присвячена підлітковому періоду. Тут і внутрішній світ підлітка, й становлення сексуальності, й сімейні ситуації, які впливають на розвиток та внутрішній світ дитини. Автор підіймає такі гострі для суспільства теми, як наркотики, самогубства, гомосексуальність. Але, напевне, головне в цій книзі є те, що автор завжди намагається спонукати батьків подивитися на світ очима підлітка й стати на його сторону.
Любіть своїх підлітків просто так, просто за те, що вони є.