Після останнього брифінгу мера Києва Віталія Кличка, заклади освіти знову сколихнула новина про продовження онлайну. Чому сколихнула? Адже в той час, коли у вагонах метро ніде голці впасти, влада знову вирішує зачинити дітей у домівках, а точніше — не дати їм доступ до якісної освіти. Де дійсно хороші школи настільки професійно змогли організувати навчальний процес у період карантину, що стали чи не найбезпечнішим місцем у всій цій історії. Подивімося, що говорять батьки учнів школи КМДШ, як їм дається дистанційка.
«Через попередній карантин я була змушена подати заяву на звільнення з роботи, яку дуже любила, я працювала директоркою інноваційного парку. У чоловіка робота, яка абсолютно не передбачає перехід на онлайн. Тому знайшли такий вихід. І навіть зараз я отримую багато цікавих для мене пропозицій та змушена відмовляти, бо зовсім маленький школяр на онлайн-навчанні потребує постійного нагляду.
До речі, мій старший син навчається у Британії. Для їх влади перехід на онлайн сьогодні – це щось на грані фантастики. Після попереднього досвіду онлайну влада Британії ставить пріоритет на офлайн навчанні дітей. Вони роблять все можливе, щоб діти навчалися у школі, вони розуміють, що ковід – це те, що буде в нашому житті ще довгі роки, і щоразу закривати дітей в домівках – це забирати у них майбутнє» – Тетяна Балац, мама другокласника школи КМДШ.
«Ми багатодітна родина, у нас троє дітей, старший син навчається у другому класі. Таким малим школярам досить складно засвоювати матеріал онлайн, навіть якщо рівень викладання дуже високий. Ще варто врахувати фактор, що дитина знаходиться постійно за монітором комп’ютера, і навіть у плані здоров’я проблеми у майбутньому можуть бути незворотні.
Хоч наш син відповідальний, він все одно потребує постійної присутності та контролю. Тому двом працюючим батькам це додаткове та дуже велике навантаження.
З огляду на весь хаос, у нас як у батьків виникає обурення, бо при тому, що у нашій школі 100% викладачів вакциновані, школа все одно не має права виходити офлайн. З іншого боку так, я знаю, що лікарні зараз переповнені, що ситуація з карантином критична. Палиця з двох кінців, але хочеться більшого розуміння, впорядкування цього хаосу. Як на мене, початкова школа на 100% має навчатися офлайн, ми дуже чекаємо, щоб діти скоріше повернулися за парти» – Христина Решетник, мама другокласника КМДШ.
Ми маємо майже дворічний досвід організації навчального процесу за невизначених умов. І ситуація із закриттям шкіл сьогодні на грані абсурду. Але це не страшно, адже в наших дітей з’явилася можливість проводити пізнавальні дні:
У торгових центрах, де в час пік можна покращити свої навички соціалізації, постояти в чергах до каси магазину. У закладах харчування, наприклад, сісти робити уроки за сусіднім столиком за пів метра, за яким обідає велика родина (без масок), а ще одна чекає біля входу, коли звільниться хоч один столик. У кінотеатрах без вікон, а може й без якісної системи вентиляції.Звісно, це все краще, ніж клас, який постійно провітрюється; навчальний кабінет, у якому парти розставлені відповідно до карантинних вимог; ніж вчителі, для яких захисна маска стала другим обличчям; ніж організація графіку перерв, який не передбачає перетинання в коридорах великої кількості людей.
Так, це іронія, адже ті ж ТЦ, кінотеатри, магазини мають право на функціонування навіть у карантин при якісному дотриманні всіх норм. Але чому з цього переліку так несправедливо виключили школи?
«Мої двоє дітей навчаються в молодшій школі. Ми з чоловіком постійно працюємо. У дітей одна кімната на двох. Малі школярі ще не мають такої відповідальності у навчанні як дорослі, вони по-іншому засвоюють матеріал..
Через карантин, онлайн та нашу зайнятість з чоловіком, ми змушені були одну дитину відправити до бабусі в Сумську область, а з іншою дитиною лишається няня, адже діти молодшого шкільного віку мають бути під наглядом. Я бачу, як дітям нелегко сприймати матеріал онлайн, хоча наші вчителі дуже стараються, їм неймовірно важко працювати за таких умов. Ми дуже сподіваємося, що зовсім скоро наші діти знову сядуть за парти, адже закриття шкіл – це абсолютно нелогічне рішення» – Світлана Бабенко, мама учнів 1 та 4 класу школи КМДШ.
Чи є вихід?
Звісно, завжди.
Але в цьому випадку влада настільки ускладнила доступність до освіти в дітей, що сьогодні школи наче б то й мають право навчати, але майже за польових умов.
«Якщо 100% вакцинація працівників шкіл не є аргументом, а пошук законних рішень не завершився успіхом, дописи управлінської команди та батьків на своїх сторінках у соціальних мережах, підписані петиції, офіційні звернення та листи також не переконали місцеву владу, у нас в поточній ситуації залишається один вихід.
Оскільки діяльність дитячих просторів не заборонена, батьки мережі шкіл КМДШ звернулись до КМДШ з проханням організувати тиждень розваг саме там, хоча б для учнів молодшої школи. Є надія, що хоч таким чином можна допомогти як дітям, так і їх родинам, для яких онлайн став проблемою. Школи мають дотримуватися закону на 100%, бо це про цінності. Але також докласти зусиль та стати на захист прав дітей. Сподіваємося, що найближчим часом законодавчі суперечності будуть вирішені, і діти зможуть повернутися до шкіл, чесно і без порушення закону» – Ліна Жигінас, генеральний директор мережі шкіл КМДШ.
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram