Тьюторка, психологиня і кар’єрна консультантка Оксана Сіленко розповіла нам про профорієнтаційну програму в Ліцеї Educator, а також назвала актуальні професії в Україні й дала поради, як мінімізувати неправильний вибір професії.
Знайомство з профорієнтацією в мене почалось ще в школі, коли мені потрібно було вибирати ЗВО для вступу. Я довго не могла визначитись. Якось на уроці зарубіжної літератури, вчителька поставила просте запитання: «Уявіть себе через 10 років. Як проходить ваш ідеальний робочий день?». Я уявила себе не бухгалтером, яким мене бачили батьки. Я побачила себе в просторому кабінеті з учнем, який ділиться своїми проблемами, проходить тестування, а я допомагаю. І ця картинка мені так сподобалась, що я обрала професію психолога.
Працюючи з підлітками в Ліцеї Educator я побачила дві речі. Короткострокової профорієнтаційної програми недостатньо. Як і кількаденного занурення у світ професій. Більшість учасників профорієнтаційних курсів говорили, що було цікаво, але сумніви нікуди не поділися. А в деяких випадках їх стало значно більше, адже на курсі учні дізнались про нові для себе професії й тепер зробити вибір стало ще важче. Команда почала шукати альтернативу. В результаті ми спільно з колегами 3 роки тому започаткували власну профорієнтаційну програму.
Профорієнтація в Україні відірвана від навчального процесу: проходження декількох тестів у старших класах та вивчення спектра професій і приблизно не дає відповіді на питання учнів «Ким стати?». Ми в Ліцеї Educator максимально комплексно підійшли до пошуку відповіді на це питання.
Основна мета профорієнтаційної програми ліцею – допомогти дитині зрозуміти себе, продумати кар’єру та почати діяти.
Програма розрахована на учнів 1-11 класів. Заняття проходять протягом року. Кожної чверті учні поринають у пізнання світу професій. Що поступово, методично розширює їхні знання та допомагає врешті свідомо зробити професійний вибір.
Складові програми:
Знання про професії: ми формуємо уявлення учнів про різноманітність та особливості професій, говоримо з ними про тренди та закономірності ринку праці, а також про варіанти розвитку кар’єри у різних сферах.
Знання про себе: допомагаємо учням дослідити свої інтереси та здібності, провести аудит власних навичок, сформувати портфоліо.
Планування подальшого навчання та перших кар’єрних кроків: учні дізнаються про сучасні можливості отримання освіти в Україні та за кордоном, особливості різних навчальних закладів, вимоги до абітурієнтів. Ми допомагаємо розробити дорожню карту «мандрівки до професії». Де спільно з учнями створюємо план, постановку цілей для досягнення основної мети – вступу в омріяний навчальний заклад та набуття обраної професії.
В ліцеї відбуваються мотиваційні зустрічі зі спікерами, які діляться досвідом про свій професійний вибір та шлях. Серед гостей були:
Ігор та Марина Фостенко, засновники бренду Enjoy the Wood. Антоніна та Олексій Кролівець, підприємці, співзасновники мережі студій Banny Nail Cafe, автори артпроєкту «5 граней жінки». Євгенія Аратовська, соціальна підприємниця, засновниця проєкту «Україна БЕЗ сміття». Руфат Раімов, соціальний підприємець, засновник проєкту «Yapomoga бокс». Олег Оксюк, CEO та засновник мовної школи AllRight. Анабель Рамірес, викладачка іспанської мови, директорка театральної студії, режисерка та акторка, директорка видавництва. Надія Антонюк, художниця. Михайло Городецький, CEO Indi Visoin & Caps Consulting. Роман Муха, голова Фонду Розвитку Української Музики.Для кожного учня створюється профорієнтаційне досьє, що входить у портфоліо. Досьє складається з психологічної характеристики особистості, обраних критеріїв, переліку професій, яким учень на цей момент надає перевагу, мрій, результатів тестувань, сильних сторін, точок росту.
Досьє заповнюється кожного року. Такий формат резюме надає перевагу в першу чергу для самого учня, адже глибинне портфоліо дає можливість для самоаналізу, порівнянь та постановки цілей на майбутнє, власного вибору професії і не тільки.
Наповненість цього портфоліо можна використовувати для написання мотиваційного листа, резюме, складання індивідуального освітнього маршруту та для аналізу розвитку особистості учня.
Найбільше на вибір професії впливає оточення, школа, батьки, соціальні мережі, профорієнтаційні курси. Часто підлітки, слідкуючи за життям блогерів та телезірок, обирають професію, орієнтуючись тільки на розповіді свого кумира, а не на свої вміння, інтереси та сильні сторони.
Ще один з таких факторів – переконання суспільства, що професійний шлях дитини повинен бути лінійним: садочок, школа, університет, робота. Що своєю чергою змушує батьків, школу, близьке оточення тиснути на підлітка і на його вибір. Через це велика кількість дітей вступає у ЗВО, не усвідомлюючи навіщо, витрачаючи роки на здобуття нецікавої для них професії, так і не розібравшись, чого хочуть саме вони. Проілюструю свою думку трьома прикладами.
Історія перша
Дев’ятикласник Сергій прийшов на курс профорієнтації з впевненістю, що він буде автослюсарем, адже батьки його найкращого друга мають своє СТО і Сергій постійно чує, як це круто. Тільки мама Сергія не уявляла його автослюсарем, бо той ніколи не проявляв зацікавленості до автомобілів. І коли Сергій повідомив, що вирішив з другом після 9 класу йти разом навчатися на автомеханіка, відправила його на профорієнтацію. Дослідивши мрії, здібності, вподобання, критерії, світ професій, Сергій обрав менеджмент, а його найкращий друг після року навчання на автослюсаря змінив навчальний заклад і спеціальність.
Історія друга
Під час сесії з індивідуальної профорієнтації одинадцятикласник Євген розповів, що з 5 по 9 клас мріяв бути інженером, працювати науковцем, але зараз змінив свою думку і вирішив бути юристом. Пояснюючи свої критерії вибору, хлопець спирався на бесіди з мамою про те, що робота інженера це так собі вибір: цифри, прорахунки, завжди треба робити те, що скажуть, і бути прив’язаним до офісу, складно себе проявити.
Досліджуючи професію інженера, ми з Євгеном детально вивчили плюси та мінуси цієї роботи, попит на ринку, рівень заробітної плати. Психодіагностика підтвердила технічні уподобання та здібності, інтереси теж були пов'язані з наукою та інженерією. Після курсу та спільної зустрічі з батьками учень таки вибрав професію інженера, пішов за своє мрією. А мама сказала, що не очікувала, що її розмови могли так вплинути на зміну рішення, адже вона ділилась власним баченням.
Історія третя
Батько Анни мав великий професійний успіх. Дівчина закінчила художню школу, мала неабиякі творчі здібності і збиралась вже після школи працювати як тато – купувати і перепродавати вдвічі дорожче. Вона була впевнена, що татове вміння переконувати клієнтів передалось їй у спадок. Насправді тато своїй донечці розповідав трохи іншу історію, але через підлітковий максималізм Анна упускала складнощі, які трапились в батька на шляху до успіху. Завдяки профорієнтаційному курсу Анна все ж вибрала відповідну своїм здібностям професію .
Висновок: Мудрість батьків у тому, аби в сім’ї була чітка позиція: якщо ти відчуваєш, що саме хочеш вивчати й до чого лежить душа, ми готові тобі давати для цього можливості. Якщо ж ти поки ще не знаєш, чим хотів би займатися, ми це теж приймаємо, є ж можливість попрацювати, повчитись додатково, пізнати себе.
В сучасному світі інструменти роботи кар'єрного консультанта постійно змінюються, те, що вчора було цікавим і давало результат, сьогодні не сприймається підлітками. Сучасні підлітки самостійно проходять багато тестів, і приходячи на консультацію говорять, що вже все про себе знають.
Але тести – це один з інструментів профорієнтації, він не дає готових відповідей, яку конкретно професію обрати.
Результати пройдених тестів завжди потрібно обговорити з психологом чи профорієнтологом, який знає набагато більше професій, ніж дитина. Він може допомогти краще зрозуміти інтереси, пов’язати їх із професіями, допомогти усвідомити, як враховувати свої індивідуальні особливості при виборі роботи.
У своїй роботі часто використовую:
- дослідження множинного інтелекту,
- визначення професійного типу особистості,
- психогеометричний тест,
- проєктивна методика автопортрет,
- дослідження характеру і темпераменту,
- визначення професійних нахилів і впевненості в собі,
- проєктивний метод портретних виборів,
- 16-факторний особистісний опитувальник,
- діагностика інтелекту,
- MMPI і багато інших.
Вивчати себе за допомогою тестів можна і треба, але не варто покладатися повністю на технології, вони не зроблять за вас того, що ви маєте зробити самі. Тому основний акцент треба ставити на розширенні свого знання професій і розумінні себе.
З мого досвіду, більш інформативними є відкриті запитання, такі як:
Ким ти мрієш стати, коли виростеш? Якби тобі не потрібно було вчитися в школі, яким справам ти присвятив би увесь вільний час? Що тобі подобається дізнаватися і що ти любиш вивчати? Якби ти знав, що досягнеш успіху, чим би ти зайнявся? Що ти любиш робити? Що ти вмієш робити добре? Чого хочеш навчитися? Чим ти найбільше пишаєшся? Якими своїми успіхами та перемогами?Якщо дитина не знає відповіді на ці питання, тоді потрібно змістити вектор з особистості учня на пізнання світу професій, ринку праці й відштовхуватись від «тут і зараз», від того, що подобається, а що ні, чому. Спробувати певні техніки:
зробити аудит власних навичок та вмінь; побудувати план вибору професії (де учні за вказаним алгоритмом самостійно досліджують спеціальність), вигадати професію майбутнього; пограти в пресконференцію «10 років по тому» або «Моя історія успіху».Сучасна профорієнтація – це не лише про вибір, не лише про ринок професій – вона про особистість кожного учня, про мрії, цілі, вподобання, здібності таланти, навички й досвід, який учень може здобути під час навчання в школі. В «Ліцеї Educator» такий досвід діти здобувають під час проєктного семестру.
Проєктна робота – це можливість випробувати власний професійний вибір та прокачати навички. Найголовнішим є те, що учні самостійно обирають напрям, тему, команду, наставника, формують свій графік роботи. Кожен обирає сферу, яка є цікавою саме для нього. Великою перевагою є те, що якщо учень не може визначитись, то кожного року може обрати новий проєкт і спробувати власні сили в іншому напрямі.
Цього року війна внесла свої корективи у проєктну діяльність. Основною метою стала відбудова України. Але навіть в такому форматі учні обирали теми, пов'язані зі своїми вподобаннями. Наприклад, учні 5 класу, які цікавляться ІТ, створили бот, за допомогою якого вони б могли збирати інформацію про бездомних тварин та шукати їм нових власників. Є й ті, які продовжують працювати другий рік поспіль над проєктами: «Окупація очима підлітків» та «Сквер безмежності».
Алгоритм виглядає так: учень відвідує профорієнтацію (індивідуальну чи групову, чи приходить вже зі звітом профорієнтолога), далі обираємо разом зручний час для зустрічі трьох сторін: учень, батьки, консультант. На ній ми обговорюємо побажання клієнтів та підбираємо університети. Після зустрічі клієнт має перелік університетів та спеціальностей. Також допомагаємо з подачею документів у форматі зустрічі консультант і учень, де спільно подаємо документи в особистому кабінеті.
Для того, щоб відбудувати зруйновану інфраструктуру України, житлові будинки, дороги тощо, найбільше потрібні будуть різноманітні спеціалісти в будівельній сфері – будівельники, проєктувальники, архітектори, дизайнери. Вже зараз гостро потрібні такі робітничі спеціальності в будівництві як зварювальники, столяри, маляри, слюсарі, електрики, облицювальники.
Інженери будуть потрібні в оборонно-промисловому комплексі.
Після нашої перемоги зростатиме попит на професії, пов'язані з логістикою. Потрібні будуть водії, логісти, оператори перевезень.
Для забезпечення енергетичної безпеки та незалежності України потрібні будуть спеціалісти у сфері енергетики – фахівці з альтернативної енергетики, розвитку енергетичної інфраструктури тощо.
Точно буде потреба в професійних військових, офіцерському складі, правоохоронцях та працівниках поліції.
Залишаться популярними на ринку праці професії менеджера з продажу, маркетолога і в першу чергу зі знанням будівельної сфери, логістики, енергетики.
ІТ-сфера в Україні продовжить розвиватися і вимагатиме все більше програмістів у сфері безпеки та практично у всіх інших галузях економіки країни.
Також зростатиме попит на професії, пов'язані як з психічним, так і фізичним відновленням людей. Потрібні будуть психологи, зокрема військові психологи, та психотерапевти.
Батькам рекомендую спостерігати за своїми дітьми, чим цікавляться, що читають, які YouTube-канали переглядають, багато спілкуватися, влаштовувати такі собі посиденьки, як з кимось одним із батьків, так і спільні, де ви обговорюєте та спілкуєтесь про світ (як пройшов твій день, що найбільш запам'яталося, що не сподобалось, чи є щось, що тобі дається складно, чи потрібно моя допомога, а ти знаєш, що колібрі найменша пташка у світі, навчи мене грати в комп'ютерну гру).
Розповідаючи про себе та свій досвід не забувайте розказувати про факапи й перемоги, і сумніви та помилки, адже ви значущі дорослі в житті вашої дитини й ваш досвід важливий для них. Фокусуючись лише на шкільних предметах, легко пропустити здібності, які не можуть одразу проявитися під час навчання у школі.
У підлітків часто буває відчуття, що з ними щось не так, мовляв, якщо в школі не цікаво, то вони якісь неправильні. Знаючи про особливості свого інтелекту і здібностей, слухаючи історії своїх рідних, підліток розширює свої рамки й сприймає це, як той факт, що ще не знайшов те, що цікаво.
Вчителям випускників рекомендую не навішувати ярликів, не бути категоричними у власних судженнях, адже підлітки дуже чутливі до цього. Якщо улюблений вчитель каже дитині, що вона гуманітарій, то напевно так і є, і я вона не буде більше часу приділяти вивченню математики. Приділяйте увагу та відповідайте на питання учнів. Ваша увага і досвід можуть бути тим поштовхом, що змотивує до дій.
Ситуацій, коли після закінчення ЗВО, людина йде працювати в зовсім іншу галузь, безліч. З одного боку шкода витраченого часу, але з іншого боку цей час був потрібний для пошуку себе. Завжди говорю своїм учням, що кожен досвід цінний і важливий, і якщо ви отримали диплом, і одного дня зрозуміли, що це не про вас, то це не означає, що ви не будете працювати за цією спеціальність через деякий час, чи знання не стануть в пригоді.
Адже зараз ми говоримо про кросгалузеву спеціалізацію на перехресті різних сфер, бо за цим майбутнє.
Наприклад, якщо людина має медичну або фармацевтичну освіту та непогано розбирається в ІТ, їй відкриваються нові горизонти, і її з радістю забере до себе будь-який фармацевтичний гігант на посаду біофармаколога, ІТ-генетика, клінічного біоінформатика, генетичного консультанта або мережевого лікаря.
Нормально зрозуміти на 1-му чи -2 му курсі, що ви зробили неправильний вибір і змінити його. Неправильно продовжувати навчання. Ні одна профорієнтація не застрахує вас від помилок, але сучасний підхід до професійного вибору включає не просто вибір професії, а пізнання себе, дослідження ринку; навчає самостійно «вибудовувати» професійну кар’єру, приймаючи відповідальні рішення; показує альтернативу – зараз не потрібно вибирати одну професію на все життя, можливість обирати два напрямки, одночасно навчатися на різних факультетах чи навчальних закладах, взяти gap year – це все знижує рівень тривоги та стресу, допомагає більш об'єктивно оцінити себе та зробити виважений вибір. Чим більше та глибше ви дізнаєтесь про свої вміння та навички, критерії, цінності, сильні та слабкі сторони, тим легше знайти свій професійний шлях.
{{read_more|Читайте також| 1395, 213}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram