Математика впливає на пластичність мозку підлітків: важливі самі тренування, а не результати

Науковці Оксфордського університету провели дослідження, результати якого довели, що математика якісно впливає на розвиток мозку підлітка.

Науковці Оксфордського університету провели дослідження, результати якого довели, що математика якісно впливає на розвиток мозку підлітка. На думку науковців, від того, чим займається дитина, що дивиться та слухає, залежить її саморозвиток. Про їхні результати розповіла «Освіторія».

На думку науковців, від того, чим займається дитина, що дивиться та слухає, залежить її саморозвиток.

Мозок людини завершує формуватися аж у 23 роки. Тоді ж настає емоційна зрілість. І надалі мозок перебуває на піку потужності, допоки не починаються процеси його старіння. До цього віку діяльність дитини та інформація, яка регулярно надходить до її мозку, впливають на те, наскільки якісно він працюватиме. Учені досліджували це на хімічному рівні та підкреслили, що чи не вперше вивчають фізіологічний вплив освіти на людину.

Як розвивається мозок

1️. У дошкільнят активно формуються та дозрівають ділянки, що відповідають за сенсорику – інформацію від різних органів чуття: зір, слух, шкіра.

2️. У початковій школі формується функція просторового уявлення, геометричного аналізу (гарне відчуття форми), з’являються перші, недосконалі можливості планування своїх дій, синтезу та аналізу.

3️. Після 10 років дрібна моторика дитини досягає рівня, який буде в неї у дорослому віці.

4️. Після 13 років підліток відчуває все значно гостріше та сильніше, але ще не здатен повноцінно стримувати емоції. Активно розвивається інтелект.

5️. У старшокласників різко підвищується ефективність роботи вищої нервової системи. Відмирають непотрібні зв’язки між нервовими клітинами, посилюються активні зв’язки. Мозок немов оптимізує весь отриманий досвід.

6️. До повноліття дозрівають ділянки мозку, що відповідають за самоконтроль людини. Дозрівання префронтальної кори головного мозку переводить абстрактне мислення на дорослий рівень.

Освіта змінює фізіологію

Емоційна зрілість настає аж у 23 роки. І надалі мозок перебуває на піку потужності, допоки не починаються процеси його старіння. До цього віку діяльність дитини чи підлітка та інформація, яка регулярно надходить, впливають на результат: наскільки якісно працюватиме мозок.

Учені досліджували це на хімічному рівні та підкреслили, що чи не вперше вивчають фізіологічний вплив освіти на людину.

Понад 130 студентів віком 14–18 років, які взяли участь у дослідженні, опитали про їхні заняття математикою, регулярність та прихильність до цього. У Великій Британії у старших класах можна взагалі не вивчати математику, тож найбільш контрастне порівняння було між тими, хто взагалі її не вивчає, і тими, хто займається ще й додатково, бо цей предмет знадобиться для вступу у виші. Кожен учасник пройшов сканування мозку та оцінку інтелектуальних та пізнавальних здібностей. Повторне обстеження провели через 19 місяців.

Навіть не вивчити, а вчити

З’ясувалося, що в тих, хто взагалі не вчив математику після 16 років, — значно нижчий рівень хімічних речовин, життєво важливих для пластичності мозку, ніж у решти. Якщо хтось кидав заняття під час першого обстеження, через 19 місяців ефект уже був явним.

Можна навіть виявити, вчить підліток математику чи ні, за рівнем нейромедіатора (так званої гамма-аміномасляної кислоти). Різниці не було серед тих, у кого значні та незначні успіхи в цьому предметі (так само і до того, як перестали вивчати).

Тобто значення має сама регулярність тренувань у математичному мисленні, навіть незалежно від їхнього результату. «Двієчникам» так само корисно займатися у 16–18 років математикою, логікою, розвивати абстрактне мислення, як і майбутнім науковцям.

Наявність відповідного нейромедіатора в достатній кількості позитивно впливає на здатність до подальшого навчання та нестандартного розв’язання життєвих проблем. Ті, хто ігнорує математику та логіку, можуть опинитися в невигідному становищі порівняно зі своїми однолітками. Тож дорослі мають пропагувати ці науки. А для тих, кому вони здаються надто складними, хто має великі прогалини у знаннях, можна ввести спрощений прикладний курс. Це краще, ніж якщо тінейджер прогулює математику чи всіма силами ухиляється від неї.

Читайте також