Національна книжкова платформа Yakaboo зібрала добірку романів, що по-новому розповідають грецькі міфи. Тут богині мріють про владу, героїні борються за себе, а знайомі імена оживають у несподіваних інтерпретаціях. Ідеально для старшокласників і дорослих, які хочуть зрозуміти античність як живу історію — про любов, вибір, війну, самотність і гідність.
Роман про наймогутнішу богиню Олімпу, яку надто часто спрощували до образу ревнивої дружини. Тут Гера — не лише законна жінка Зевса, а жінка, яка колись була богинею самодостатності й влади, перш ніж виявила, що шлюб — не союз, а пастка. Сейнт показує внутрішню боротьбу Гери, її гнів, холодну стратегію та надію — бути не чимось додатком, а цілим всесвітом. Саме її образа на Париса (той не дав їй яблуко найвродливішої) стає причиною Троянської війни. Історія Гери — початок великого конфлікту, що об’єднає майже всіх героїв наступних книг.
Єлена та Клітемнестра — царівни Спарти, чиї долі зруйнували не почуття, а рішення чоловіків. Їхня краса стала приводом для амбіційних шлюбів, а пізніше — для найзнаменитішої війни античності. Авторка розповідає історію з їхнього погляду: про шлюб без вибору, материнство без захисту, помсту, що визріває роками. У цьому романі голос мають не завойовники, а ті, кого зазвичай залишають поза кадром. Імена знайомі зі шкільної програми — зміст зовсім інший.
Коли цар Агамемнон заради перемоги над Троєю приносить у жертву доньку Іфігенію, його дружина Клітемнестра не прощає. Але в цій історії головна не вона, а Електра — дівчина, яка обожнює батька, не бачить зради, боїться правди. Сейнт створює складну жіночу тріаду: Клітемнестра, її донька Електра і троянка Кассандра — три жінки, замкнені в колі передбачень і відплати. Цей роман показує: навіть героїчні родини мають криваві та незагоювані шрами, і кожна дочка — спадкоємиця не лише імені, а й болю.
Медуза була дівчиною, яку зґвалтували у храмі. Її покарали за це — перетворили на монстра. Гейнс розповідає не про Персея, а про саму Медузу, її страх, втрату і самотність, про біль бути смертною серед безсмертних. Це історія жінки, яку зробили чудовиськом, щоб зручно було її вбити і змусити мовчати. Паралельно в романі з’являються інші фігури: Посейдон, Афіна, Персей — і не з боку переможців. Медуза — пра-тітка багатьох героїв наступних романів, і її тиша звучить у них усіх.
Критська царівна Аріадна не боїться чудовиськ. Вона зростає у палаці, під яким мешкає Мінотавр — її брат. Коли Тесей прибуває вбити його, Аріадна бачить у цьому шанс на втечу. Але втеча — не завжди звільнення. У цьому романі розкривається тіньова історія Аріадни, її сестри Федри, і міф про те, як жінки залишаються на березі, поки герої пливуть далі. Сюжет має спільні нитки з історією Цирцеї — бо Тесей і Дедал, яких ми зустрічаємо тут, з’являться і в її житті.
Міфологічна чаклунка, вигнана на острів, Цирцея зустрічає багатьох: Одісей зупиняється у неї після падіння Трої, Дедал будував їй чарівні пастки, а її сестра Пасифая народила Мінотавра й Аріадну. Вона — спостерігачка й активна героїня багатьох міфів, що об’єднують цілий грецький всесвіт. У книжці Цирцея обирає — не бути чиєюсь жінкою, донькою, жрицею. Бути собою. І ця історія не лише про богиню, а й про кожну жінку, яка вчиться відмовляти, відстоювати, залишатися.
У кожному з цих романів — знайомі імена, які більше не пласкі образи, а живі люди з болем, надіями, вибором. Разом вони складають панораму давнього світу, де війни починаються з образ, а найбільші трагедії — з того, що жінок не слухали. Ці книжки варто прочитати, щоб побачити міф як дзеркало сучасності — і дати голос тим, хто його не мав.
{{read_more|Читайте також| 5916, 6952}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram