Маргарита Січкарь – книжкова продюсерка, власниця Book Art House, експертка зі щастя поділилася в своєму блозі в ФБ своєю особистою формулою вибору – стратегічною системою, яка допомагає берегти найцінніше: час, енергію й увагу.
Колись, коли мене кликали кудись, я рефлекторно казала: «Звісно! Цікаво! Нові горизонти! Вино, люди, енергія!»
А потім виявлялося, що з усіх горизонтів — лише нудна презентація і селфі в туалеті з написом #workhard.
І я зрозуміла: треба фільтрувати.
Не воду. Не повітря. Час.
Так з’явилася моя внутрішня система чотирьох чесних запитань, яку я використовую щоразу, коли отримую запрошення, пропозицію чи спокусливе: «Зустріньмося на каву, побалакаємо».
Питання №1. Я отримаю позитивні емоції?
Якщо я з самого початку відчуваю нутром, що після цієї події лежатиму обличчям в подушку, страждаючи від перевантаження, провини й нудьги — відповідь «ні».
Фраза «зате я сходила» — це не аргумент. Це діагноз.
Питання №2. Я дізнаюсь щось нове?
Бажано не з серії «хто з ким і чому». А щось, що справді розширює мислення, надихає, пробуджує.
Якщо ж єдине нове — це форма склянок на фуршеті, я краще поспілкуюсь з розумною людиною через книгу.
Бо, відверто кажучи, розумний абзац у книжці може дати мені більше, ніж три години ніякого нетворкінгу
Питання №3. Я познайомлюсь з цікавими людьми?
Якщо так — чудово.
А якщо на манежі знову ті самі обличчя, ті ж розмови, ті ж маски — дякую, я вже це проходила. І, до речі, з відзнакою.
Питання №4. Я отримаю дохід?
Не обов’язково завтра. Іноді достатньо розуміння, що контекст — ресурсний.
Буває, я сиджу і думаю: «Тут пахне проєктом, клієнтом, можливістю. Просто ще не назріла форма».
А іноді — нічим не пахне. Навіть кавою.
Формула проста:
3 або 4 «так» — і я йду.
Менше — залишаюсь вдома з книжкою, чаєм і собою. (І, чесно кажучи, я собі дуже цікава.)
І ще важливо: іноді ти йдеш за трьома «так», і лише згодом з’ясовується — четверте прийшло пізніше.
Гроші не завжди падають зі стелі під час події. Іноді — через місяць, коли хтось із гостей пише: «Мені ви тоді дуже запам’ятались. Зробімо проєкт».
Тож мій вибір — не про емоції «тут і зараз. Це стратегія виживання і розквіту водночас.
Мораль?
Ходити треба туди, де:
ти смієшся, вчишся, знайомишся, і ще бажано — не лишаєшся без грошей.Все інше — бонус або шум.
А я, між іншим, вже давно не ходжу куди попало.
{{read_more|Читайте також| 2748, 2716}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram