П’ять фінансових помилок, які виснажують бюджет: поради фінансової експертки

03.11.2025

101

Керування особистими фінансами — це не лише про економію, а й про звички, які формують фінансову стабільність. Більшість українців вважають, що головна проблема їхнього бюджету — низькі доходи, однак часто гроші зникають через типові помилки у витратах, плануванні та прийнятті фінансових рішень.

Новини.LIVE разом з фінансовою консультанткою Оленою Коник розглянули п’ять найпоширеніших фінансових помилок і те, як вони по-різному впливають на бюджет однієї людини та сім’ї з двома дітьми.

Як відсутність фінансового плану впливає на бюджет українців

Для однієї людини

Багато хто живе «від зарплати до зарплати», не маючи навіть базового плану витрат. Це призводить до того, що гроші витрачаються імпульсивно, а до кінця місяця доводиться економити на базових потребах, розповіла Новини.LIVE фінансова консультантка Олена Коник. За її словами, без чіткої структури неможливо накопичити резерв або спланувати великі покупки.

Для сім’ї з двома дітьми

«Коли у сім’ї кілька джерел доходів і значно більше статей витрат — від комуналки до дитячого садка, шкільних потреб і дозвілля, то відсутність планування створює хаос», — зазначила фінансова консультантка.

Вона також додала, що без узгодженого бюджету навіть стабільний дохід не гарантує фінансової безпеки, а непередбачені витрати (наприклад, лікування чи ремонт техніки) можуть вибити з рівноваги на місяці вперед.

Що таке резервний фонд та чому він важливий

Олена Коник нагадала, що фінансова подушка безпеки — це мінімум три місячні доходи, які допомагають у разі втрати роботи чи хвороби.

«Проте більшість українців не мають навіть одного. Тому у разі кризи людина змушена позичати або користуватися кредитними картками, потрапляючи у замкнене коло боргів», — додала вона.

Сімейний резерв для родини з дітьми, за словами фінансової експертки, має бути більшим — щонайменше на 4-6 місяців.

«Діти потребують стабільності: непередбачені витрати на здоров’я, школу чи хобі виникають регулярно. Коли сім’я не має "фінансової подушки", будь-яка криза перетворюється на стрес для всіх членів родини, а не лише для дорослих», — наголосила Олена Коник.

Непомітні дрібні витрати

Щоденні кави, перекуси, підписки на сервіси чи таксі, зазначила фінансова експертка, здаються незначними. Але навіть 100-200 гривень на день — це 3-6 тисяч гривень на місяць, які можна було б відкласти. Тож без аналізу дрібних витрат зникає контроль над грошовим потоком.

«У родинному бюджеті дрібні витрати множаться: перекуси дітей, невеликі покупки у супермаркеті, онлайн-розваги. Якщо не вести облік, сім’я може щомісяця втрачати суму, еквівалентну одному з місячних платежів — наприклад, оплаті комуналки чи гуртків», — підкреслила вона.

Чому варто уникати великих імпульсивних покупок

Емоційні рішення, за словами фінансової експертки, це купівля будь-чого, від чергової пари взуття чи нішевих парфумів, техніки, гаджетів або навіть путівок на відпочинок без попередньої підготовки.

«Часто, коли людина приймає емоційне рішення щодо купівлі чогось, що їй не по кишені, то думає у стилі: "горіла хата — гори й сарай". І або просить знайомих позичити їй гроші, або бере кредит. Такі витрати дають короткочасне задоволення, але створюють фінансове навантаження на місяці, а то й на роки», — наголосила Олена Коник.

Вона пояснила, що без аналізу «хочу» і «потрібно» легко втратити баланс. Тому краще відкласти прийняття рішення щодо великої покупки на наступний день. І у 99% випадків «на холодну голову» зранку, нестримне бажання купити щось у кредит, зникає.

Сімейні покупки, за її словами, часто здаються виправданими, але саме вони найчастіше розбалансовують бюджет.

«Жити у стилі "мені для дітей нічого не шкода" — насправді шкідливо. Бо новий планшет, дорогий одяг або поїздка без попередніх заощаджень дуже розбалансовують сімейний бюджет. Якщо такі витрати не узгоджені з планом, вони змушують скорочувати витрати на інші важливі потреби», — додала фінансова експертка.

Відсутність довгострокових фінансових цілей

«У нас, на жаль, на відміну від Європи чи Америки, тільки формується культура відкладання коштів на старість. І тому молоді люди, замість грамотного і поступового заощадження коштів з подальшим правильним їх інвестуванням, десятиліттями живуть за принципом "тут і зараз". А потім, вже ближче до 50 років, з жахом розуміють, що пенсія — не за горами, і з настанням пенсійного віку доведеться виживати», — підкреслила Олена Коник.

Вона пояснила, що час — це головний ресурс для накопичення капіталу. Тому чим раніше ви для себе визначите довгострокові фінансові цілі — тим легше, спокійніше і впевненіше ви себе почуватимете з наближенням поважного віку.

У родині, за її словами, планування має стратегічний характер:

власне житло;
пенсійний капітал;
накопичення на освіту дітей.

«Відсутність цих цілей означає, що сім’я живе сьогоднішнім днем, а не будує фінансове майбутнє. Саме довгострокове мислення відрізняє стабільні родини від тих, хто постійно "лататиме дірки" у бюджеті», — додала фінансова експертка.

Як виправити ситуацію

Олена Коник дала кілька порад для того, щоб виправити фінансові помилки:

Складіть реалістичний бюджет: навіть простий облік доходів і витрат покаже, куди зникають гроші.
Створіть резерв: почніть з 10% від доходу і поступово збільшуйте суму.
Перегляньте підписки й побутові звички: автоматичні платежі часто «з’їдають» більше, ніж здається.
Плануйте великі покупки заздалегідь: встановіть правило: витрати понад певну суму – лише після 24-48 годин «охолодження».
Визначте фінансові цілі: хоча б одну короткострокову (до року) і одну довгострокову (5–10 років).

«Фінансова грамотність починається не з рівня доходу, а з усвідомленого ставлення до грошей», — резюмувала фінансова експертка.

Вона додала, що для однієї людини помилки у плануванні — це, як правило, втрачений потенціал. Для сім’ї це вже питання стабільності, спокою дітей і якості життя.

Старше покоління дотримується принципу жити за можливостями та мати «подушку безпеки». Для таких людей стабільність має вирішальне значення.

Також ми розповідали, що фінансові звички українців формуються під впливом покоління, до якого вони належать. Економічні кризи, інфляція, війни, міграція та зміни на ринку праці визначають їхнє ставлення до доходів, витрат і заощаджень.

Читайте також