Фахівець з педагогічного дизайну – спеціаліст, який займається теоретичними проблемами науки, що знаходиться на стику педагогіки, психології, соціології, ергономіки. Такі фахівці покликані розробляти найбільш ефективні системи та методи навчання. Наразі це більш актуально при розробленні програм дистанційного навчання та курсів.
Будь-який педагогічний дизайнер хоче, щоб його курси робили життя тих, хто навчається, краще. Ми прагнемо надихати, міняти установки і заряджати на високі результати. Простіше кажучи, ми хочемо, щоб наші курси завжди були актуальні.
А ось і завдання: наші учні – дорослі люди. У них є багаж знань і уявлень про те, що для них працює, а що – ні. Вони дуже зайняті, живуть в божевільному ритмі і терпіти не можуть втрачати час. За допомогою навчання вони хочуть досягати поставлених цілей. Тому найважливіше при створенні будь-якого електронного курсу – враховувати особливості навчання дорослих людей.
Що таке теорія навчання дорослих?
Така річ як «теорія навчання дорослих» – предмет частих розмов в сфері корпоративного навчання. А ви знаєте, що це таке?
Серед теорій навчання дорослих можна назвати: андрагогіку, нейронауку, емпіричне або експериментальне навчання, самостійне навчання та трансформаційне навчання. У всіх теорій одна мета: вони допомагають створювати ефективні процеси корпоративного навчання для дорослих.
Навіщо педагогічному дизайнерові знати теорії навчання дорослих?
Теорії навчання дорослих – не просто набір термінів, концепцій та ідей про те, як вчаться дорослі люди. Ці теорії допомагають вибудовувати курси на всіх етапах, щоб навчання вийшло максимально ефективним – від створення концепції і до реалізації.
Ось чотири причини, за якими розробники і педдизайнери просто ЗОБОВ’ЯЗАНІ знати теорії навчання дорослих:
1 – Щоб створювати курси, які відповідають потребам тих, хто навчається.
2 – Щоб підбирати стратегії навчання з урахуванням реального контексту навчання.
3 – Щоб використовувати технології, які максимально відповідають стратегіям навчання.
4 – Щоб застосовувати стратегії, які враховують сучасні особливості навчання: цифрові технології і мобільність учнів.
В основі теорії андрагогіки лежать особливості дорослих учнів, а також ідея про те, що дорослі покладаються в процесі навчання на свій накопичений досвід.
Сама теорія була розроблена Малкольмом Ноулзом в 1970-х роках. Згідно неї, є шість ключових відмінностей дорослих учнів від дітей:
1. Потреба в знаннях. Дорослим потрібно знати, “навіщо” вони повинні вчитися.
2. Мотивація. Дорослими рухають внутрішні мотиви. Вони вчаться, коли хочуть вчитися. Ви дасте дорослому потужну внутрішню мотивацію, якщо переконливо відповісте на питання «навіщо мені це потрібно?»
3. Бажання. У дорослих бажання і готовність вчитися з’являються, коли вони усвідомлюють значущість знань. Їм важливо розуміти, як навчання допоможе їм змінити життя на краще.
4. Фундамент або досвід. У дорослих за плечима багатий досвід, який визначає їх навчання. Вони аналізують, пояснюють, об’єднують і створюють нові ідеї або «підкручують» старі через фільтр власного досвіду. Педагогічні дизайнери повинні використовувати цей досвід, щоб допомогти їм налагодити зв’язки, зрозуміти актуальність знань і знайти натхнення.
5. Самостійність. Дорослі самостійні і хочуть нести відповідальність за власне навчання. Вони незалежні і люблять, коли все під контролем.
6. Ставлення до навчання. Дорослі найкраще вчаться, роблячи що-небудь. Для них актуально проблемно-орієнтоване навчання, яке вони зможуть застосувати в роботі. В рамках такого навчання тренується їх здатність до вирішення проблем і, як результат, з’являється впевненість, що вони можуть справлятися з будь-якими завданнями за допомогою нових знань.
У всіх бувають осяяння. Такі спалахи натхнення, які дозволяють поглянути на реальність під іншим кутом. Крупиці мудрості, які змінюють наші життєві установки. Глибокі усвідомлення, які пробивають усталені переконання і умовності.
Все це трансформаційні процеси, які виводять нашу свідомість на новий рівень. Ми повинні намагатися створювати такі моменти в навчанні: вони дозволяють викликати сильні емоції і залишити незабутні враження. Часто такі моменти здатні радикально змінити образ думок, точку зору, ставлення до питання і шаблони поведінки – тобто запустити ті самі «трансформації».
Теорія трансформаційного навчання пояснює, як дорослі вчаться через такі осяяння. Теорія заснована на думці, що навчання відбувається, коли нові знання накладаються на старий досвід або старі уявлення розглядаються в новому світлі.
В теорії трансформаційного навчання виділяють три стадії:
1. Виявлення дилеми або кризи. Йдеться про момент, коли ми усвідомлюємо, що весь цей час дотримувалися помилкової думки або не знали чогось важливого. Зазвичай це штовхає нас на пошуки нової інформації або перегляд системи мислення. Усвідомити, що ми чогось не знали або в чомусь помилялися – це завжди криза, яка виводить нас із зони комфорту. Вказуйте учням на те, чого вони не знають – це підігріє їх цікавість пройти ваш курс.
2. Визначення особистої вигоди. На навчання нас надихає особиста вигода – відповідь на вічне питання: “А який мій інтерес в цій справі?” З самого початку курсу важливо створити і підтримувати правильний контекст – особистий, професійний або соціальний – який буде підігрівати інтерес учнів і тримати їх “на гачку”. Щоб мотивувати дорослих, дайте їм можливість представити майбутні плоди своєї праці.
3. Критичне мислення. Ваші учні – розумні, раціональні люди, у них своя голова на плечах. Тому потрібно створювати моменти рефлексії, щоб вони могли переглянути свої переконання і погляди. Дайте людям можливість розібратися зі своїми почуттями і усвідомити, над чим потрібно працювати – тоді вони з набагато більшим бажанням будуть вбирати знання.
Дорослі найкраще вчаться, роблячи що-небудь, а не просто запам’ятовують цифри і визначення з книг.
Девід А. Колб виділяє чотири стадії циклу емпіричного навчання:
1. Практичний досвід. Дорослі найкраще вчаться за межами звичної класної кімнати. В результаті практичного навчання людина знаходить потужний досвід, який він не забуде. Як приклад можна назвати кінестетичне навчання (навчання через симуляції, які вимагають фізичних дій), а також навчання, яке викликає сильний емоційний відгук (реалістичні сценарії, які виявляють причинно-наслідкові зв’язки).
2. Рефлексивне спостереження. Дорослим треба постійно прокручувати і осмислювати власний досвід – це дозволяє нам робити висновки і знаходити знання. Тому після практичного навчання людям потрібно дати час для рефлексії, щоб вони могли спостерігати за процесом зі сторони, проаналізувати їх. Для цього можна використовувати демонстрації, розбори кейсів і вправи з чітким сценарієм.
3. Абстрактна концептуалізація. Секрет успіху емпіричного навчання в тому, що учень починає на підставі своїх міркувань виводити абстрактні концепції, узагальнювати ідеї і усвідомлювати їх зв’язок з реальністю. Корисними будуть вправи, які дозволять учням попрактикуватися в критичному мисленні, щоб вони навчилися формулювати концепції і процедури.
4. Активне експериментування. Рольові ігри, стажування та інші практичні завдання дозволяють учням застосовувати свої знання і справді «вчитися через дію». В результаті проведення експерименту народжується досвід і цикл емпіричного навчання поновлюється.
Підписуйтесь на наш канал у Телеграмі