Валентина Мержиєвська

кураторка освітнього напряму "Портал", одна із засновниць "БеркоШко"

Чому багато успішних держав велику увагу приділяють промоції читання?

Можливо, тому що читання в дуже особливий спосіб розвиває мозок?

Тренує розпізнавати літери, поєднувати окремі слова у змістовні речення, зв’язувати сюжетні лінії – все те, що не можна замінити ні прослуховуванням подкастів, ні переглядом відео.

 

Можливо, тому що читання – це особливе задоволення?

Підібране ідеально під власну уяву. Бо якщо за сюжетом, наприклад, має з’явитись "привабливий хлопець" чи "симпатична дівчина", то в фільмі вони будуть такими для режисера/ки, а в книзі – саме на твій смак.

Можливо, тому що книги дозволяють нам отримати життєвий досвід, не проживаючи його безпосередньо?

Існує не так багато можливостей дізнатися детальний опис внутрішніх переживань персонажів у різних життєвих ситуаціях, вагання у прийнятті складних рішень, послідовний хід думок. А книга це висвітлює якнайповніше.

Якщо в державі скорочують витрати на культуру, а через непередбачувані обставини скасовують великі книжкові події, то найкраще, що можуть зробити дорослі, – не чекати, доки держава отямиться, а вже зараз самостійно подбати про себе і своїх дітей.

У світі з великою кількістю легкодоступних розваг читання стає вишуканим задоволенням. Своєрідним гурманством. І для того, щоб комусь відкрити всю палітру цієї насолоди, книга має бути не просто книгою.

І йдеться не про доповнену реальність чи голографічні малюнки – адже це лише гейміфікація читання, спроба присмачити її вже звичною приємністю гаджетів.

Натомість справжня насолода читанням полягає не в розвагах, а в спілкуванні. Спілкуванні з персонажами книги, уявних дискусіях з автором, обговоренні з близькими, діалогах із собою.

Коли книга стає більше ніж книгою, вона відкриває для читача/ки дивовижні скарби, заховані під палітуркою. І вчити добувати ці скарби можна змалечку.

У видавничо-освітньому проєкті "Портал" ми створюємо історичні книжки для дітей так, що вони від самого початку є чимось більшим, ніж просто книги.

Кожна історична подія, яка була значущою в нашій історії, щось змінила в минулому і вплинула на сьогодення. Тому вона має бути осмислена і співставлена з іншими тогочасними подіями в світі.

Тож ми шукаємо найкращих сучасних українських авторів, яким цікаве те чи інше історичне явище.

Ще на етапі задуму, автор/ка спілкується з групою експертів – істориків, психологів, освітян, щоб врахувати у своєму творі різноманітні аспекти: наукову достовірність, запити дітей у різному віці, психологічні нюанси кризових ситуацій. 

Відтак автор/ка опрацьовує історичні джерела, створює персонажів, виплітає сюжетну лінію.

Редактори видавництва допомагають досягти літературної досконалості, а художники щедро оздоблюють книги ілюстраціями.

Навіть папір кожної книги добирається дуже ретельно, бо вона має стати джерелом різноманітних насолод – пізнавальної, тактильної, естетичної.

Читайте також: Букблоги, екранізації, конкурси та ще 7 способів заохотити дитину до читання

До кожної книги ми розробляємо супровідні матеріали: 

👉  Історичний контекст, в якому відбувалися події книги.

Історія – не закостеніла наука, адже в ній постійно відбуваються зміни – з’являються нові джерела, змінюється трактування подій.

Зрештою, чимало людей вивчало ще пострадянську історію України. Тому варто оновити своє сприйняття і подивитися на події з позиції незалежної держави, а не уламків імперії.

👉  Психологічний коментар підказує, як навколо нібито простенької історії, можна влаштувати цілий тренінг; а коли книга порушує непросту тему – підказує ключики, з якими можна прожити цю історію без травми, відрефлексувати свої стани і співставити описану розповідь з особистим досвідом.

👉  Запитання до обговорення – це, звичайно, не вичерпний перелік запитань до тексту, а лише приклад. Головне, спробувати пірнути глибше, не обмежуватися лише сюжетними запитанням ("Хто?", "Куди?", "Коли?"), а співставляти, дошукуватися до причин, замислюватися над глибинним сенсом твору.

Саме обговорення книги передбачає формат діалогу, а не дискусії – без визначення правильної чи хибної позиції і намагання переконати одне одного. Це лише обмін думками, який збагачує картину світу усіх учасників.

Ось, наприклад, книга Надійки Гербіш "Яблука війни", написана для віку 7–10 років і присвячена періоду міжвоєнної міграції початку ХХ століття – темі, якої не часто торкаються в обговореннях із дітьми.

Період світових воєн 1914–1945 років відзначився небаченою доти хвилею масового насильства, але водночас і технологічним розвитком, який розширив можливості пересування і спілкування (залізниці, пароплави, засоби зв'язку). У пошуках прихистку від війни чимало людей полишали свою батьківщину і мігрували.

Книга "Яблука війни" торкається кількох глибоких тем, які потребують осмислення як дітьми, так і дорослими.

Головна героїня, приблизно такого ж віку, як і майбутні читачі (7–10 років), разом з батьками переїжджає з України до Америки, у пошуках безпечного життя. Але пережитий біль війни не відпускає і слідує разом з родиною за океан.

Ілюстрація до книги "Яблука війни" Надійки Гербіш

У книжці порушено важливі питання для обговорення з дітьми, зокрема взаємини в родині – дитини з батьками і батьків між собою, керування емоціями, прийняття інакшості і різноманіття.

Не менш багатою книга є і на теми для дорослих. У ній розкриваються теми співзалежних стосунків і виходу з них, сприйняття війни і питання національного самовизначення, пошук себе у чужій країні, пошук свого ресурсу і сенсу існування у контексті соціальних змін та багато інших. 

Коло питань, які можна обговорити в контексті цієї книги, надзвичайно широке. Детальніше про це можна почитати тут.

Читаючи такі книги змалечку, дитина дізнається історію мимоволі.

Подібно до того, як можна вивчати мову різними способами: заучувати таблиці неправильних дієслів і виписувати схеми з граматики або занурюватись у мовне середовище – спілкуючись змалечку з рідними, граючись з друзями, співаючи пісеньки – щоб подальше вивчення граматики лише допомагало впорядкувати цей досвід.

Так само можна занурюватись у рідну історію і культуру змалечку, а не чекати, коли прийде час заучувати дати і малювати контурні карти.

Розгортання історичного контексту з гарною книгою і цікавим обговоренням допомагає навчитися відчувати і розуміти історію, а не лише заучувати її.

Читайте також: Фінансова грамотність: добірка книжок для читачів різного віку

Кожен історичний період ми намагаємося розкрити кількома етапами – акцентуючи на тому, що актуально для дитини саме в її віці. 

Наприклад, спершу можна познайомитися з історичним явищем у дошкільному віці – у формі казки. 

Потім розширити своє уявлення в молодшому шкільному віці у художньому творі, де головною дійовою особою є дитина такого ж віку. 

Відтак поглибити розуміння теми в середній школі, у формі захопливого нон-фікшну. 

І вже в підлітковому віці розглядати цю ж тему в широкому контексті, з можливістю співставити нові знання з уже відомими.

Таке багаторазове і різнорівневе читання історії, з емоційним проживанням прочитаного, дає змогу добре запам'ятати її без надмірних зусиль. Адже люди здатні запам’ятовувати те, що справляє враження, з першої спроби, натомість щось буденне потребуватиме багаторазового заучування. 

Ми намагаємося розкрити українську історію без відриву від історії світу, а у взаємопроникненні історій різних країн. Вміння побачити і прийняти інший погляд виявляє всю суб’єктивність історії, але водночас сприяє подальшому порозумінню.

Такий виклад допомагає невимушено формувати цілісний світогляд дитини, передавати історичний досвід і цінності, показувати дітям приклади, гідні наслідування.

Тобто кожна книга "Порталу" – це окремий пазл, для якого є своє унікальне місце в історичній картині світу.

І ви можете скласти її разом з дитиною.

Валентина Мержиєвська, кураторка освітнього напряму "Портал", одна із засновниць "БеркоШко", спеціально для УП.Життя