20 жовтня лавреат Нобелівської премії миру Далай-лама XIV уперше в історії провів діалог з українцями в прямому етері. Нижче ділимося з вами головними сенсами, що пролунали в етері.
Коли ми народжуємося, ми всі розумово і емоційно однакові, маємо лише різні досвіди. Тільки ці відмінності поверхневі. Ми всі всотуємо життя із молоком матері, зростаємо на доброті наших матерів. На такому рівні всі 7 млрд людей на землі однакові.
Деякі вчені кажуть, що за своєю природою люди мають схильність до співпереживання, тому що ми — соціальні істоти. В кожної такої істоти від народження є співпереживання за спільноту. Виживання однієї істоти й щастя кожного з нас залежить від усього суспільства. І так само в кожній людині закладено природою турбуватися про спільноту.
В історії людства було багато страждань, смертей та війн. Коли ми повністю забуваємо про відчуття єдності й дивимося на якісь відмінності, в нас розвивається сильне відчуття, що є «ми» і є «вони». У дитинстві немає концепції моєї нації – їхньої нації, моєї релігії – їхньої релігії. Ми граємося разом. А коли ми отримуємо освіту, в нас поступово з’являється відчуття, що є «ми» і «вони». Це з'явиться і посилиться пізніше на національному рівні, за релігійною ознакою тощо, стане основою конфлікту.
Я завжди наводжу приклад Європейського Союзу. Раніше Франція та Німеччина були затятими ворогами: Перша світова війна, Друга. Потім з’явилися нові обставини, й великі лідери, Конрад Аденауер у Німеччині та Шарль де Голль у Франції, усвідомили, що попри відмінності в мові й національності, боротьба вже застаріла. Країни змушені жити разом та допомагати одна одній. Вони створили Європейський Союз. Після створення ЄС, принаймні серед держав-членів, панує мир. Щось таке необхідно створювати в ще більшому масштабі, щоб охоплювало й Східну Європу.
Для людей різні релігійні традиції – це корисно. Якщо релігія створює тільки проблеми, якщо цінностей у неї немає, тоді, звісно, необхідно відкинути релігію. Але якщо подумати, яке справді послання несе релігія, – гармонія, єдність, любов і співпереживання, любляча доброта. Нам потрібно це, а також прощення, терплячість, самодисципліна. Тому певною мірою різні релігії все ще корисні.
Індія – це добрий приклад, як усі світові релігії можуть співіснувати на основі взаємоповаги й навіть можуть навчатися одне в одного. Тому релігійна гармонія – це справді можливо, і я повністю відданий сприянню цій релігійній гармонії.
Якщо подивитися на сучасну науку, то там покладаються не на віру, а на дослідження. Вони досліджують, ставлять відкриті запитання – «чому?». Сучасна західна наука має не так багато знань про розум, емоції. Відповідно, ціла низка вчених тепер активно зацікавилися в розумі. Фізична гігієна – це важливо, але ще важлива емоційна гігієна.
Фізична гігієна важлива для фізичного здоров’я, але без емоційної в розумі буде забагато збудженості, гніву. Тож потрібно більше уваги приділяти емоційній гігієні, так само як і фізичній. Тому тепер усе більше вчених шукають методи, як зменшувати гнів, тривожність, страх і як розвивати мир і спокій.
Розум має великий вплив на мозок. Коли ми піклуємося про свій розум, відповідно, піклуємося і про свої мізки. Це давнє тибетське знання, яке використовує логічний підхід, тепер цікавить багатьох вчених.
Всі ми однакові й всі ми хочемо одного – щасливого життя, а щасливе життя – це спокій розуму.
Сучасна освіта йде з Заходу. Радж Раманна, видатний індійський вчений, якось сказав: «Квантова фізика — щось нове для Заходу, але тут, в Індії, ця концепція розвивалася вже понад дві тисячі років». Відповідно, ми завжди розрізняли відмінність між тим, що нам здається, і справжньою реальністю. Більшість деструктивних емоцій переважно базуються на тому, що нам здається, на видимостях, але це має розрив з глибинною реальністю. Це каже психологія.
Наприклад, якщо з’являється страх чи гнів, він базується на поверхневому сприйнятті, а нам потрібно піти в глибину, зрозуміти, які кореневі фактори. Гнів не існує на цьому рівні. Тож нам необхідно більше уваги приділяти психології. Тут навіть є зв’язок з квантовою фізикою.
Можна спитати дитину: що їй більше подобається – усмішка чи сумне обличчя. Ми соціальні істоти і залежимо від решти суспільства. Тому найкраще, як можна привнести в нього гармонію, – усміхатися, а не мати забагато формального підходу. Це не дуже допомагає створенню справді щирої дружби. Це все базові людські цінності.
В усіх конфліктах надто багато приділяється другорядному: мовам, релігіям, але нам треба подивитись в глибину – ми всі люди і нам треба жити. Радянський союз був спробою, але він був непрактичним – тоталітарні системи не підходять індивідуальній свободі. Це дуже важливо. Якщо наше життя базується на чомусь штучному, то ми не будемо щасливі.
Дуже шкода, що прийшла ця хвороба. Але якщо згадати історію, у людських суспільствах різні хвороби з’являлися й зникали. Ми побачили, як Схід залежить від Заходу, Південь – від Півночі, й навпаки. Уже сталося як сталося. Але якщо тільки хвилюватися, втрачати надію, деморалізуватися, це не принесе користі, це шлях до провалу. Нам необхідно зберігати відданість, зберігати спрямування на ціль – і так ми зможемо всі проблеми подолати.
Потрібно бути реалістично відданими, бо нереалістичні прагнення користі не принесуть. І найкраще свою відданість шукати у своєму добросерді, коли ми добросердя об’єднуємо з розумом. Тоді у нас з'являється справжня сила духу, сила волі. І вона має ґрунтуватися на реальності. І тоді навіть неможливі речі можуть бути здійснені.
Отже, в першу чергу, добросердя і відданість, сила волі. І друге – це мозок. Треба дивитися, що можна подолати, а що ні. Якщо нічого не можна зробити, тоді ми це просто приймаємо. Це – частина реальності.
Врешті-решт колись увесь світ може зникнути.
Дуже важливо, щоб учитель показував шлях у майбутнє для молоді. Сучасна освіта багато в чому заснована на матеріальних цінностях. Це як фізична гігієна, якої замало без емоційної гігієни. Але цього недостатньо. Необхідно ще навчати знань внутрішнього світу, приділяти більше уваги внутрішньому спокою. Є давні індійські знання про те, як контролювати гнів і страх. Це не варто вважати частиною релігії. Це має стати академічним предметом. Потрібно розповідати про наш розум, психологію, бо це може дати внутрішній спокій. Наразі сучасна освіта до уваги бере лише зовнішнє.
У сучасну освіту необхідно включати елементи знань про наш розум, про психологію, тому що це може дати внутрішній спокій. Наразі сучасна освіта до уваги бере лише зовнішні, тільки матеріальні явища, але цього недостатньо. Необхідно також іще навчати знанню внутрішнього світу. Це може бути щось світське, зовсім не пов’язане із релігією.
Кожна людина хоче мати щасливе життя, щоби нічого не турбувало. Я теж людина, і теж хочу щастя. А також — щоби воно було не тільки для мене. Одна з моїх найголовніших практик — альтруїзм. «Допоки Всесвіт існуватиме, я буду служити людству. І в цьому житті до останнього подиху я буду намагатися робити хоч найменший внесок у досягнення спокою розуму». Для цього необхідно мати терплячість. Найкращим учителем для розвитку терплячості буде ваш ворог. Якщо ви зможете викликати посмішку у ворога, це справді велике досягнення».
Де б ви не жили, намагайтесь створювати щасливі спільноти. Додавайте суспільству щастя, сприяйте єдності, зберігайте свій спадок.
Молоде покоління – це майбутнє світу. Необхідно розглядати їх як найбільшу цінність. Мета освіти – створення мирного суспільства, миру для кожного. Для цього необхідно їх навчати добросердя й щоби мозок ширше дивився на світ, а не тільки односпрямовано. Якщо трапляється якесь нещастя і дивитися вузько – це може вас деморалізувати. Але якщо дивитися цілісно, то можна подумати : «Буває, це нормально. Це можна подолати». Добросердя дає змогу віднайти цю силу волі. І тоді, якщо розум ширше дивиться на все, будь-які проблеми можна подолати, зберігаючи спокій розуму.
Щоби досягнути щастя для кожної людини, необхідно, щоби було щастя в суспільстві. Інколи ми забагато думаємо: «Я хочу щастя й мені начхати на інших«. Це неправильно. Насправді щастя однієї людини повністю залежить від щастя всього суспільства. Тому найкращий спосіб знайти щастя – думати про інших. Якщо хтось тільки егоїстичний і не думає про інших, це не принесе користі. Наприклад, узяти селян. Вони дбають про свою ферму не тому, що в них є ця любляча доброта, а тому, що їхнє життя залежить від землі. Так само й у нашому суспільстві: оскільки наше щастя залежить від щастя суспільства, нам треба дбати про суспільство. Зараз світ меншає, усе взаємозалежне. Тому в нас з’являється загальна відповідальність за весь світ. Це дає глибинне задоволення, не думайте про малі проблеми, думайте ширше – про весь світ.
Якщо ви хочете подивитися прямий етер з Далай-ламою «Освіта і мир у часи пандемії» на власні очі, дивіться відеозапис нижче. Звук з'явиться на 1 хв 16 сек.
У липні 2020 Далай-лама випустив свій перший музичний альбом з мантрами Inner World. Далай-лама сподівається на те, що прослуховування мантр забезпечить людям певний спокій серед хаосу пандемії коронавірусу та глобальних світових протестів. Перший трек з альбому – Compassion слухайте нижче.
Титульне фото – прінтскрін з прямого ефіру
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram