Ненасильницьке спілкування – навичка, без якої у школі просто не обійтися. Причому важливо не тільки, щоби вчителі активно її застосовували, але й школярі розумілися на цьому методі та згадували про нього під час конфліктних ситуацій та непорозумінь.
Що більше ми повторюємо інформацію, то краще запам’ятовуємо. Так само і з концепцією ненасильницького спілкування. Недостатньо розповісти про неї один раз та сподіватися, що діти і колеги все зрозуміли та запам’ятали. Потрібно періодично повертатися до цієї теми й закріплювати пройдене тематичними активностями і вправами. І тоді результат перевершить навіть найсміливіші сподівання, нагадує naurok.
Маршал Розенберг вивів цю методику, посилаючися на декілька важливих принципів. Якщо ви поділяєте їх, практикуєте в освітньому процесі та вчите їм школярів, то будьте певні: ваш шкільний колектив швидко звикне до ненасильницького спілкування.
Без чого неможливо застосовувати ненасильницьке спілкування? Необхідно слідувати наступним принципам:
1. Людські потреби є універсальними
Немає таких потреб, які неможливо задовольнити, або яких не поділяють інші люди. Але при цьому варто розуміти, що ми відрізняємось одне від одного нашими стратегіями задоволення потреб. Наприклад, якщо Іванкові не вистачає уваги, він може поводитися агресивно. А Марічка вміє задовольняти цю потребу інакше, наприклад, займаючися в театральному гуртку. Тому конфлікти відбуваються на рівні стратегій, а не потреб. І якщо ми навчимося будувати здорові стратегії, то зможемо уникнути багатьох конфліктів.
2. Людська діяльність ґрунтується на потребах
Усе, що ми говоримо чи робимо, походить із мотивів задоволення наших потреб. Тож так важливо усвідомлювати, чого нам зараз не вистачає, що ми хочемо зробити або відчути.
3. Емоції є результатом потреб
Емоції – результат того, чи задоволені наші потреби. Наприклад, якщо ви виспалися, то почуватиметеся краще. А якщо школярам не вистачає відчуття власної цінності, вони можуть почуватися пригнічено, сумно та навіть відчувати злість. Хоча, звісно, так можуть почувати себе не лише школярі, а й дорослі.
4. Природна емпатія йде від серця
Кожна ментально здорова людина здатна до емпатії. Зверніть увагу: емпатія відрізняється від інтелектуального розуміння почуттів інших або симпатії (тобто простого висловлення того, що хоче почути людина). Справжня емпатія – вміння вислухати та спробувати зрозуміти почуття іншого.
5. Достатність
Причина більшості конфліктів полягає в тому, що чиїсь потреби не задоволені. Якщо ж розібратися, що це за потреба та як її «закрити», проблемна ситуація буде розв'язана. Методика ненасильницького спілкування заснована на впевненості в тому, що будь-який конфлікт можна вирішити в мирний спосіб. Як? Якщо знайти золоту середину, де потреби кожного частково (або повністю) задовольняться.
Із негативними емоціями потрібно працювати щойно вони виникли, не варто відкладати! Інакше вони довго «сидітимуть» у голові, псуючи вам настрій та взаємини з людиною. І це в кращому випадку! Адже зазвичай наші негативні емоції не є усвідомленими, тому вони можуть виплеснутися в достатньо агресивній формі, до того ж зовсім невчасно. А це аж ніяк не сприятиме подальшій співпраці зі школярем, колегою або батьками дитини. І навіть хороші стосунки можуть зійти нанівець.
Але не варто хвилюватися! Ситуацію можна взяти під контроль. Лекторки курсу «Ненасильницький підхід у навчанні та вихованні» Вікторія Преображенська та Юлія Колесник радять вести щоденник емпатії. Це чудовий інструмент, до якого ви можете звертатися щоразу, коли відчуваєте злість, тривогу, образу або сум.
Накресліть таблицю з трьох колонок. У першій колонці ви записуватимете ситуації, конкретні дії чи слова учня або учениці. У другій – потреби учня або учениці, які стоять за їхніми словами або вчинками. У третій – стратегії, які сприятимуть трансформації ситуації. Пригадайте конфліктну ситуацію, запишіть її в першу колонку та поміркуйте над тим, як заповнити дві наступні.Що частіше ви звертатиметеся до щоденника емпатії, то швидше навчитеся обходитися без нього! І з часом ви розвинете стресостійкість та усвідомлений підхід до вирішення будь-якого конфлікту. А поки попрактикуйтеся заповнювати цю таблицю на основі таких ситуацій:
Учень двічі на цьому тижні запізнився на урок на 10 хвилин. Школярка протягом 3 днів не виконує творчу вправу в домашньому завданні. Батьки школяра тричі не відвідували батьківські збори без попередження. Колега, яка веде паралельну групу з вашого предмета, двічі за місяць спізнювалася на заняття на 20 хвилин.Не поспішайте та добре подумайте над тим, що напишете у другій колонці. Проаналізуйте поведінку людини, пригадайте, чи не робила вона так раніше та спробуйте зробити висновки. А потім подумайте над тим, що можна зробити. І так, знадобиться повноцінна стратегія! Бо не всі конфліктні ситуації можна вирішити за кілька хвилин.
Застосовувати методику Маршала Розенберга зовсім не складно. Ви можете переконатися у цьому, якщо практикуватимете її частіше!
{{read_more|Читайте також| 2064, 5148}
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram