В’ячеслав Лаптєв, менеджер центру розвитку талантів в ІТ-компанії SoftServe, доктор економічних наук, професор в Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця, розповів, чому важливо вивчати математику, хто і як має зацікавлювати цим предметом і які підходи варто використовувати до викладання
З кожним роком усе більше школярів починають цікавитися світом технологій та бажають приєднатися до нього. Так, за даними щорічного звіту Асоціації ІТ Ukraine за 2021 рік, 54% українських старшокласників хочуть працювати в ІТ. А до 2025 року з українських університетів має випуститися близько 80 тис. бакалаврів за ІТ-спеціальностями. Багато це чи мало? Недостатньо, адже лише за минулий рік потреба в фахівцях склала 40 тисяч та зробила ІТ-галузь однією з тих, що зростає найбільше в Україні, як за кількістю залучених спеціалістів, так і за обсягами експорту.
І цей показник буде лише зростати, адже світ диджиталізується і стає ще більш відкритим з точки зору можливостей. Разом з цим інтерес до креативних індустрій, де розробляється інтелектуальний інноваційний продукт, збільшується.
Натомість математика, яка лежить в основі технічних наук та програмування, — наріжний камінь для українських школярів. Минулого року третина випускників провалила ЗНО з математики, не набравши мінімального прохідного балу. А за дослідженням PISA 2019 року, 36% українських учнів не можуть зробити базові розрахунки.
Виходить, що попри бажання стати ІТ-спеціалістом, яке виказують понад половина школярів, вони важко складають іспити з математики. А саме вона лежить в основі багатьох технічних рішень та продуктів, а також гаджетів, якими користуються як дорослі, так і діти. Брак розуміння цього призводить до того, що діти не бачать реального використання математики в житті.
Популяризація математики це насамперед завдання вчителів. Варто змінити підходи до сучасних дітей. Власний професійний досвід співпраці як з молодими ІТ-спеціалістами в ІТ-компанії, так і зі студентами економічного університету, дав мені змогу викристалізувати певні принципи та рекомендації — як можна зацікавити цим важливим предметом сучасних дітей:
сформулюйте чітку мету та користь, щоб вони розуміли, на що витрачають свої зусилля; спробуйте знайти практичне застосування теми, щоб діти не мали страху невизначеності; експериментуйте з іншими предметами, які цікавлять дітей. Іноді теми в точних науках можуть перетинатися між собою, що допоможе показати прикладне використання математики; пробуйте нові інструменти та сучасні методики викладання, які спрощують сприйняття та вивчення точних наукТакож дієвим інструментом має бути більш тісний зв'язок із реальним сектором економіки, взаємодія з людьми та установами, які формують суспільну думку, а також роботодавцями та підприємствами. Адже таким чином школярі бачать свої перспективи у технічній сфері: можуть ще за час навчання в школі подивитися, як працюють ІТ-спеціалісти, отримати їхні рекомендації, а також зрозуміти, чи їм підходить ІТ-сфера.
Найактивнішими у співпраці з університетами на сьогодні в Україні є ІТ-компанії. Реалізується безліч курсів, R&D-інкубаторів та освітніх програм з дуальною формою навчання, де компанії інтегрують свій досвід та студентів до практичного застосування знань отриманих у вишах. Зокрема, саме освітні програми з дуальною формою навчання допомагають студентам почати працювати ще за студентською лавою.
{{read_more|Читайте також| 4341, 3972}}
Згадуючи математику, часто обговорюють STEM-освіту або її більш розширену версію STEAM, яка враховує ще компонент мистецтва окрім науки, технології, інженерії та математики. Такий підхід не вчить вчити окремі дисципліни, а орієнтований на формування цілісного сприйняття проблеми та відповідно необхідність поєднання теорії та практики в різних галузях знань. STEAM стимулює розвиток проблемно-орієнтованого мислення, спонукає до адаптації теоретичного завдання до проблем реального світу, тим самим розширюючи світогляд учня.
В контексті необхідності розвитку в Україні креативної економіки та цифровізації усіх сфер життєдіяльності суспільства концепція STEM дійсно може бути актуальною та допомогти в підвищенні якості технічної освіти та популяризації математики. Однак це комплексний підхід, на який треба час, зусилля та значні фінансові ресурси, щоб масово впровадити. Тому для популяризації математики та покращення якості її викладання вже сьогодні можна запускати точкові ініціативи та проєкти.
Розберемося на прикладі проєкту з підготовки школярів до ЗНО — «ЗНО математика: BOT Challenge», який розпочав Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця та триває вже 5 рік поспіль.
Зроблений проєкт на базі телеграм-бота, який дозволяє вирішувати завдання 24/7, 365 днів на рік, та сам челендж, що відбувається протягом 100 днів до початку ЗНО. В його основі — гейміфікація. Діти вирішують задачі, отримують за це призові бали та змагаються за цінні подарунки. Такий собі гарний спосіб поєднати приємне з корисним, при тому, що для деяких учнів це реальна можливість отримати свій перший ноутбук. При цьому це зручний та інтерактивний спосіб підготуватися до тестування з математики.
Цьогорічний «ЗНО математика: BOT Challenge» через війну в Україні виявився в усіх смислах челенджем і для організаторів, і для учасників. Адже старт конкурсу відбувся 23 лютого, а вже наступного дня життя українців кардинально змінилося. В той момент всі розуміли, що подальше проведення челенджу втратило сенс і доцільність його продовження під великим питанням. Однак, буквально через 2-3 тижні кількість реєстрацій почала зростати кожного дня в геометричній прогресії. В результаті до челенджу доєдналася рекордна за усі роки його існування кількість учасників з усієї України, а загальна кількість користувачів боту з математики перевалило за позначку 28,5 тисяч, які вирішили понад 187 тисяч завдань.
Прикладна користь таких ініціатив — допомогти дітям підготуватися до вступних іспитів та зробити цей процес цікавим для них. Адже разом з розбором розв’язання задач ми організовували онлайн зустрічі, де розповідали чи потрібна математика в ІТ і кому вона приносить користь. Також долучали практиків, які вже працюють в ІТ, однак ще гарно пам'ятають, як декілька років тому проходили такий саме шлях.
Серед результатів роботи челенджу за останні 5 років — це й нові ІТ-фахівці, які долучилися до індустрії завдяки челенджу. Зокрема, в нашій компанії це й DevOps інженерка, яка готувалась до ЗНО з математики через бот ще на його старті. Таким чином інвестиції в освіту вже приносять користь для ІТ-ринку, що в результаті означатиме і кращий його розвиток навіть в поточних умовах. Адже освіта — це довгостроковий фокус, який треба тримати, попри війну.
Як тільки підліток починає розуміти, що ІТ це не лише про верстку сайтів та просту розробку програмного забезпечення, а й про розробку ігор, блокчейн, інтернет речей, штучний інтелект, та багато іншого, тоді та сама математика набирає прикладного значення. І лише школяру обирати, що до душі і де б він хотів розвиватися. І від такого підходу виграють всі — майбутній спеціаліст, університети, ІТ-ринок та економіка України.
{{read_more|Читайте також| 5530, 1711}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram