Мене дуже надихає походження слова "школа" від грецького σχολή "дозвілля". Тобто давні греки, вільні громадяни, займались політикою, торгівлею, спортом, а у вільний час збирались разом у затишному місці і обговорювали поезію, природні явища, гармонію і пропорції – це і була школа. Для задоволення.
Власне, це єдине, що має бути базовим переживанням навчання і абсолютно незрозуміло, як забезпечити його реформами. Насолода пізнанням, драйв від дослідження, кайф від знайденого рішення.
І, як на мене, найбільш витончене це переживання дає математика.
Завдяки своїй красі, витонченості і відсутності зайвого.
Є абсолютно геніальна стаття американського вчителя математики Пола Локхарда: "Плач математика", де чудово показано, яка математика прекрасна і як легко вбити прихильність до неї.
Для цього досить почати давати відповіді до того, як виникнуть запитання.
Це ж цікаво, спершу покрутити в думці задачу про те, як співвідносяться площі прямокутника і вписаного в нього трикутника, а тоді раптом придумати провести лінію з вершини трикутника і знайти відповідь…
Натомість вчитель, зазвичай, просто пише формулу площі трикутника S = ½ · a · h, знищуючи саму можливість отримання задоволення від рішення.
Математика не в тому, щоб знати формулу, а в тому, щоб побачити цю лінію.
Я викладаю математику лише восьмий рік, але і в молодшій школі, і в середній, і от що помітила.
Математика в молодшій школі дуже наочна. Можна багато що демонструвати, торкатися, лічити на пальцях, розрізати, розкладати на купки, переливати і робити проекції. Навіть табличку множення можна вивчати через стрибки і ігри. Завдяки цьому можна закласти саме те легке сприйняття пізнання, яке приносить задоволення. Математика, як гра, як головоломка, як розвага. Бо щойно ви скажете дитині "сядь спокійно, це все серйозно", задоволення зникає.
В 5-6-му класі навчальна програма охоплює максимально практичні теми. Вся та математика, яка знадобиться в житті: частини від цілого, швидкість, продуктивність праці, вартість, пропорції, відсотки. В цей момент діти мають можливість помітити, що математика – це не лише цікаво, а й корисно.
Якщо до цього моменту вам вдалося приколоти дитину до розв'язування задач, то вважайте, впорались.
Починаючи з 7-го класу починається вивчення тем, для яких відповідь на питання "навіщо це потрібно?", вже не така очевидна. Математика стає значно більш абстрактною. Але якщо задачі стають складнішими, отже і більшим стає задоволення від знайденого рішення.
Часом, я сама намагаюсь сформулювати, навіщо потрібне множення многочленів чи формули скороченого множення в сучасному світі, де простий додаток в телефоні миттєво знаходить ці відповіді.
Можна, звісно, висмоктати з пальця якесь пояснення: "Ось якщо будеш займатись наукою, якщо будеш будувати математичні моделі, досліджувати поліноміальні залежності..." Але ні – не спрацює, бо, по-перше, забагато "якщо", а по-друге, для дітей в 7-8-му класі не існує настільки віддаленого майбутнього.
Тож, мені здається, математика формує не так навичок, як вміння бачити. Бачити закономірності, подібності, причинно-наслідкові зв’язки. Подивитись на весь вираз вцілому і побачити, яку формулу можна тут застосувати, а тоді згорнути величезний вираз, записаний на всю дошку, до куценького одночлена – це ж просто магія якась! Реальне задоволення і відчуття власної всемогутності :-).
І що цікаво, здібності, які розвиває математика, легко екстраполювати на інші сфери життя. Так, формули скороченого множення вчать бачити ситуацію в цілому, а перетворення многочленів, з ретельним відстеженням знаків, – уважності до деталей. І кожна задача, яка не піддається з першого разу, вчить не полишати спроб. Вчить варіативності. Особливо геометрія, з її неосяжними можливостями додаткових побудов. А задачі на побудову – це взагалі суцільний досвід "як з нічого зробити щось", як з одним лише циркулем і лінійкою відчути себе деміургом.
Тому в молодшій школі ми багато вправ робимо наочно, навіть задачники зроблені як розмальовки. На початку середньої школи шукаємо якомога більше прикладів з життя: кулінарія, подорожі, будівництво, знижки і тарифи. А от далі переходимо до чистої насолоди :) – насолоди знайденим рішенням.
Кому цікаво більше дізнатись про математику БеркоШко:
Придбати задачники БеркоШко для 1 і 2 класу можна тут: https://goo.gl/forms/z89CzUJyVYaLFJyw1
А також передплатити розсилку завдань для 3 класу: https://goo.gl/forms/3ub6KkHlKa28u2kU2
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram