Діти засновниці форуму MamaPapa Forum Ukraine Юлії Федоренко двійнята Соня та Саша закінчували поточний навчальний рік в британській школі St Paul’s CofE Primary School. Юлія розповіла про свої враження від школи у Великій Британії.
З 19 травня мої двійнята Саша і Соня ходять до британської школи St Paul’s CofE Primary School. До речі, за наш перший клас це вже третя школа.
Ну і що, що я так прискіпливо обирала школу в Україні, життя розпорядилось інакше. Переїзд до Польщі. З ранку навчались онлайн в нашій українській, а потім на 12.00 бігли в польську школу. Знову переїзд і нова школа.
Навичок швидкої адаптації та гарної комунікації мої діти прокачали на всі 100 відсотків.
Розкажу про нашу останню школу. Особливо для мене багато чого цікавого та незвичайного. Адаптуюсь разом з дітьми.
1. З нашого першого українського класу нас взяли одразу в третій! Тут навчання в школі розпочинається з 4-5 років і за віком мої діти потрапили саме в третій клас.
2. По рівню знань наш перший від третього британського трохи відстає саме з математики. Про англійську я мовчу. З математики діти вже знають всю табличку множення і навіть до 12! Поясніть мені, чому саме до 12? Тому нам швидко приходиться наздоганяти й вчити табличку множення.
3. Цікавий формат проєктної роботи. Упродовж семестру вивчають одну тему, готують різні презентації, їздять по екскурсіях з вивченням цієї теми. В кінці модуля здають свій проєкт.
4. Основні предмети прості. Я питала у дітей, чи є малювання, творчі уроки. Сказали, що ні. Але додому приносять малюнки й роботи з глини, які роблять в рамках проєктної роботи.
5. Наша англійська. Вчимо. Не просто, але нам дуже пощастило, що в школі є чарівна Катя – помічник вчителя, яка нас розуміє, а діти розуміють Катю. Це дуже полегшило процес адаптації. Катя, ми тебе любимо!
6. В захваті була від свята в кінці навчального року – Summer Fayre. Школа влаштувала благодійний ярмарок. Але це був не просто ярмарок, а велике сімейне свято. Всі діти були з батьками, чудова святкова атмосфера. Тут і барбекю, і морозиво, і лотерея, і виступи дітей. І все це влаштовано за активної позиції батьків, які виступали волонтерами.
7. В школі проводять багато заходів, до яких залучають батьків. Це може бути День спорту чи мюзикл, але участь бере вся школа.
8. В класі 28 дітей. Атмосфера дружня. Коли я забираю дітей зі школи, мені здається, що кожна дитина підходить і каже «Bye, Sasha. Bye, Sonja». У дітей багато друзів, з якими спілкуються і поза школою.
9. З ранку дітей на воротах біля школи зустрічає Директор особисто. Кожного дня!
10. Батьківські чати є і такі ж активні, як і наші.
11. Цікаво з подарунками вчителям. Вони також є. Але все добровільно. В кінці року батьки вирішили подякувати вчителю. Оголосили про збір коштів. Суму не називали. Скинули посилання де можна перерахувати любу суму. Подарували сертифікати в магазин і коробку цукерок. І підписали листівку.
12. ФОРМА. Так, ми ходимо в формі. Це дуже красиво і дуже зручно, як на мене. В кожній школі своя форма. Є окрема форма для фізкультури. Цікаво, що в той день, коли є фізкультура, діти ходять в ній цілий день, не перевдягаючись
13. В останній навчальний день проводжали зі школи 6 клас. Це так було зворушливо! Всі класи вишикувались в ряд. Випускники проходили повз всіх і вся школа їм аплодувала.
14. Діти читають! Кожен навчальний день розпочинається з 15 хвилин читання. Кожен приносить свою книгу і читає. Всі записані в бібліотеку. Мені з перших днів рекомендували записатись в бібліотеку і взяти книжки. До цього я віднеслась скептично, бо моїм ще важко читати англійською.
Але коли ми все ж таки дійшли до цієї бібліотеки вже просто заради зацікавленості, так багато було про неї сказано, я все зрозуміла. Це велике сучасне приміщення. Окремо дитяча зона з книжками, активностями. Сюди батьки приходять з дітьми почитати книжки, як ми ходимо на дитячий майданчик. Мої діти нагребли по три книжки з собою додому. І що цікаво – це все безоплатно.
15. Про ставлення до хвороб. Саша захворів і не пішов до школи. Пік температури прийшовся на вихідні. В понеділок було вже 37,5, але щоб не розносити інфекцію, я як нормальна мати не пустила його до школи. Мене спитали, який у Саші стан, і відповіли, що з такою температурою не варто сидіти дома і можна ходити до школи. І взагалі восени ви побачите, що всі будуть з соплями й кашлем ходити до школи й це – норм.
16. В школі є дівчинка з ДЦП. В неї важка форма, вона їздить в інвалідному візочку. За нею прикріплена окрема людина, яка їй у всьому допомагає. Я часто її бачила, коли забирала дітей зі школи. На випускному концерті-мюзіклі вона була залучена до вистави. В неї була проста роль, але вона була на сцені разом з усіма дітьми.
Мене цей момент дуже зворушив. По-перше, що таку дитину водять у звичайну школу і вона спілкується з іншими дітьми. І по-друге, вона не просто сидить у своєму візочку, а бере активну участь у шкільних активностях. Вона така як всі. І на цьому побудована вся система британського суспільства – всі рівні.
І загальне моє враження – тут все простіше. Через те, що загалом тут менше академічності у навчанні, діти здаються мені розкутішими й щирішими.
На всіх цих шкільних заходах в мене постійно були сльози на очах, бо так хочеться, щоб і наші українські діти нарешті повернулись у свої школи, не боялись чергового прильоту російської ракети. Щоб батьки й вчителі не думали про бомбосховища та укриття, не вирішували між офлайн- та онлайн-навчанням. Щоб були наші веселі перші дзвоники, олімпіади, свята.
Скорішої перемоги нашій Україні !
{{read_more|Читайте також| 5599, 5592}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram