Як допомогти дитині навчитись долати труднощі життя і при цьому не нашкодити

Дитяча психологиня та арттерапевтка Вікторія Назаревич в блозі поділилася своїм баченням непростої ситуації, коли батькам треба дитині дати можливість постояти за себе або ж негайно втрутитись і захистити.

Ось цікаве питання, яке викликає безліч суперечок та дискусій серед батьків: дитина сама має вчитись долати складнощі життя чи мамі з татом потрібно втручатись і захищати.

Чуючи історії спогадів дорослих клієнтів та історії хвороб дітей, можу точно сказати: батьки мають завжди до підліткового віку приймати сторону дітей при інших, захищати. Звісно, вдома можна провести виховний момент, але якщо вашу дитину принижують, ображають, карають, звинувачують, булять, займіть її сторону при інших, бо якщо ви зробите інакше, вона, можливо, вам ніколи потім цього не пробачить.

Знаєте, що чує психолог через роки у своєму кабінеті від таких дітей, батьки яких були осторонь страждань дитини, коли вона ще не була в змозі себе захистити, бо не мала такого досвіду:

Мене гвалтував сусід, а мама не вірила.
Постійно били по голові однокласники, а мама казала, що треба давати відсіч, але ж мене тримало четверо, коли один бив.
У 6 класі вчитель постійно чіпав мене за груди, сказала батькам, а вони не повірили.
Мене звинуватили в крадіжці, а я цього не робив. І батьки повірили вчительці, хоча вона не бачила.

Такі історії є майже в кожного. Звісно, батькам важко зрозуміти і повірити, що з дитиною щось може бути негаразд, але ось що варто зробити насамперед.

Бути відвертим з дитиною з самого початку про власні емоції та події життя, це спонукає до появи відвертості в майбутньому. Бо з часом ваша дитина вам взагалі нічого не скаже, і ви просто будете шоковані, які тортури життя вона переживала без вас. У повній самоті і з болем!
Створювати в родині простір взаємопідтримки та довіри, всі допомагають кожному без критики та звинувачень, що ти такий чи не такий. Ми народжені здобувати досвід, а не бути від початку ідеальними. Кожен може помилятись, треба робити висновки і виправлятись – це частина життя!
Дитина має знати ще з дитинства, що ми всі помиляємось, але за помилки є плата: це може бути біль, покарання перед законом або емоційне навантаження, тому варто розвивати емоційну складову дитини та розуміння плати за досвід.
Батьки – це захисники дитини не лише від голоду та холоду, але і від інших, ніхто не має права, крім вас, виховувати вашу дитину, карати, навіть оцінювати її особливості, інші не мають уявлення, який шлях проходить дитина і які складності може долати. Оберігайте дитину від оцінки інших.
Слухайте і питайте дитину, чи треба їй допомога, чи вона здатна впоратись сама. Коли вам дитина сигналізує, що допомога не потрібна в певній ситуації, то, мабуть, вона вже має силу та сміливість здобути новий досвід. Так, ми маємо бути готові надати допомогу, але і дайте шанс дитині впоратись самостійно, дослухаючись до її прохань. Слухайте дитину. Коли батьки слухають з дитинства, формується взаємоповага та взаєморозуміння.
Вивчайте разом досвід інших, читайте історії, як інші впорались, розбирайте випадки з вашого життя або складності із життя знайомих вашої дитини, бо вона через таку ідентифікацію формує потенційний досвід у майбутньому, це краще ніж біль помилок.
Не залишайте дитину на самоті з болем, просто варто бути поряд, іноді навіть мовчки, вона цього не забуде і оцінить. Бо якщо дитина буде переживати біль сама, то вам доведеться навчитися в поважному віці вчитися переживати біль на самоті – це закон взаємообміну. Весь біль, який батьки не допомогли пережити дитині, час повертає батькам. І не варто скаржитись, що я сам, мої діти мною не цікавляться, мабуть, таке вже було, коли ви не цікавились болем власних дітей, знецінювали значущість емоцій, які переживала дитина.

Звісно, тут, як і в усьому, треба тримати баланс: не варто гіперопікати дитину та проживати за неї життя. Це друга, зворотна, сторона медалі батьківства, тому ніколи не ігноруйте слова і вчинки своєї дитини. Вона вже зараз закладає основу ваших стосунків у майбутньому – якщо ви не турбуєтесь про неї зараз, потім вона не буде турбуватися про вас.

Батьки – це ті, хто стає між смертю та життям, і вони виконують дуже важливий функціонал на ранніх етапах розвитку. Далі, в підлітковому віці, дитина вже впорається за допомогою суспільства, але поки ви – найважливіші для досвіду буття. Спробуйте бути разом не лише фізично, але й емоційно.

Тому якщо виникають питання, звертайтесь до психолога, який допоможе вам визначитись, яку саме підтримку надати дитині.

Тому щоб зрозуміти дитину:

Створюйте казки зі складними та незрозумілими ситуаціями. Разом малюйте емоційні стани, щоб зрозуміти, що всередині дитини. Створюйте персонажів, які можуть впоратись, активуючи таким чином якості, які необхідні. Через фізичні дії, танок чи спів знімайте напруження ситуації, не драматизуйте і не лякайте дитину своїми емоціями. Виліплюйте те складне, що неможливо проговорити. Глина допоможе порозумітись.

Бережіть свою дитину, бо вона обрала саме вас на цю роль!

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram

Більше