Надія Климишина, авторка 8 книг та підручника «Англійська мова. 4 клас», головний редактор науково-методичного журналу «Англійська мова в початковій школі», поділилась своїм досвідом дистанційного викладання англійської мови
Учні тільки те й роблять, що дивляться відео! Жах! Чи нова можливість?
Сьогодні більшість людей, і не тільки дітей, отримують інформацію у форматі відео. Більшість із нас надає перевагу цьому формату, бо це зручно, швидко і не потребує зайвих зусиль. Чи є це проблемою? Важко сказати, тому що світ не чорно-білий. І однозначної відповіді на такі запитання немає. Але в цьому факті є точно гарні новини для вчителя, який організовує дистанційне навчання.
Я працюю вчителем вже майже 20 років і завжди вчуся в дітей. Я вдячна їм за те, що вони щиро зі мною діляться своїми думками та враженнями. Саме їхні думки допомагають мені покращувати мої навички вчителя. Наприклад, мої учні вже кілька років поспіль говорять мені, що вони не дивляться телевізор і що це вже давно не є цікавим способом проведення вільного часу.
Вони переглядають відео в YouTube, тому що вони короткі, смішні й повністю під їхнім контролем. Це й дало мені ідею використовувати відео для онлайн-навчання англійської мови. Щоб бути в цьому (цілковито новому для мене!) форматі успішною, я виділила важливі критерії відеопродукту, аби його сприймали діти:
• відео має бути 1-2 хвилини;
• на відео не повинно бути вчителя – скільки ж на них дивитися :));
• на екрані мають відбуватися постійні зміни – незмінний екран та довгий коментар не приваблюють учнів, та й нікого іншого теж;
• кольори допомагають розставляти правильні акценти.
Ну, я ж дуже ініціативна вчителька і люблю творчі завдання. Ось я другий, третій, четвертий енний вечір створюю відео про граматичну структуру минулого часу. Створила! Двохвилинне відео я створювала майже 2 тижні, і мої учні його дивилися… 2 хвилини. Але результат є! Розкажу трохи про урок, що організувала з цим відео. Я запитала учнів, чи можуть вони навчитися чомусь за 2 хвилини. Мої учні, яким було тоді 13-15 років, дали позитивну відповідь: так, 2 хвилини – це достатній період часу, щоб чомусь навчитися. Так я створила позитивні очікування та зацікавленість. Ну а потім запропонувала їм подивитися відео на YouTube (як вони були раді почути таке від мене!).
По-перше, діти змогли передивитися відео. Дехто повертав відео назад, щоб ще раз почути або побачити те чи інше правило (це ті учні, що завжди перепитують), дехто навіть зупиняв відео і робив скріншоти (це ті хто розуміє, що інформація може бути корисною) і, звичайно, були ті, хто просто передивився і, може, навіть не слухав (це ті, кого важко вмотивувати повірити, що теоретична інформація є корисною). Після перегляду ми перейшли до практики. Я не стала запитувати в них, чи зрозуміли вони правила, чи ні, тому що:
• по-перше, це марна справа запитувати, чи вони все зрозуміли. Будь-яка людина, і ви теж, скажете «Так!». Ніхто не хоче добровільно визнавати, що чогось не розуміє;
• по-друге, я хотіла побачити результати такого перегляду: чи достатньо просто подивитися й зрозуміти, чи їм буде потрібна моя підтримка.
Після 2 хвилин перегляду правил створення речень у минулому часі ми почали практикувати ці правила, виконували звичайні вправи, але я не давала правильних відповідей, а просила їх знайти у відео підтвердження того, що вони склали правильне речення. І це було найцікавішим! Учні були здивовані, що відповіді треба шукати у відео – ось яке корисне відео! І вони розвивали не тільки навички утворення правильних граматичних структур у контексті, але й критичного мислення, тому що вони знаходили різні факти з правил, що були викладені у відео, і вчилися слухати одне одного та використовувати правила на практиці, поєднувати теорію і практикою, а я при цьому майже не говорила! Всі відповіді були у відео – алілуя!
Все в цій історії класно й позитивно, але ви ж пам’ятаєте, скільки часу я витратила на створення дуже простого відео? Майже 2 тижні! Чи є у вас стільки часу? Я чую вашу відповідь – ні. Я почала шукати інші можливості і натрапила на додаток Erudito, в якому вже створені потрібні для початкової школи відео.
• визначати час, коли їм треба подивитися таке відео;
• вирішити, скільки разів його треба переглянути;
• де зупинитися та яку інформацію зберегти для подальшого використання;
• звернутися до вчителя із питанням, на яке у відео немає відповіді, і ваша допомога буде дуже очікуваною – ось це щастя для вчителя!
Подача інформації у відео – це наше майбутнє. Приєднуйтеся, і ваші учні початкової школи матимуть більше часу для практики та розвитку навичок на уроці!
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram