При зустрічі зі слабочуючими та глухими людьми дехто губиться і не знає, як себе поводити. У більшості випадків це не бажання відсторонитися, а лише брак досвіду, відсутність розуміння базової комунікації, а також страх зробити щось неправильно.
Щоб зруйнувати стіну непорозуміння Доступно.ua поговорили із Кирієнко Леонілою, яка веде блог в Instagram, у якому вона руйнує стереотипи про «світ тиші».
«Мене звати Кирієнко Леоніла, я мама двох хлопчиків із різними ступенями порушення слуху. Мій старший син наштовхнув мене на ідею ділитися інформацією про “світ глухих” та руйнувати стереотипи/міфи про “світ тиші”. Я не хочу, щоб мої діти жили в повній дискримінації, як я в дитинстві. Так, це нелегко, але я вірю, що мої дописи та розповіді можуть бути корисними для тих, хто шукає відповіді на запитання. Глухота – це не вирок!»
Багато людей вважають, що незнання жестової мови – це перешкода в спілкуванні з людьми з порушеннями слуху. Але є безліч варіантів, як можна контактувати з глухою людиною. Наприклад, по-старому – використовуючи ручку та папір. Також не варто забувати, що ми живемо у світі технологій, тому найбільш комфортний варіант – нотатки в смартфоні. А ще зручніше – це додаток «Перекладач ЖМ» та «Сервіс УТОГ».
Якщо ви комунікуєте зі слабочуючими людьми, то говоріть голосніше, трохи чіткіше вимовляйте слова. Але не кричіть, крик збиває концентрацію уваги, і людина може розгубитися.
Якщо ж казати про універсальний варіант, то для різних типів порушення слуху спілкування зазвичай відбувається письмово.
Найпоширеніша проблема, яка є стіною між обома світами, це прояв неповаги чи зверхності. Коли демонструють, що людина з порушеннями слуху є небажаною для спілкування. Це сильно відштовхує.
Є така проста логіка — глухі не винні, що вони народилися глухими. Але інколи люди своєю зверхністю викликають провину, і ми вимушені казати: «Вибачте, я погано чую/глухий/слабочуючий». А у відповідь хтось закочує очі й говорить: «Ще цього не вистачало». Такі дії сильно відштовхують, відбивають бажання знайомити зі «світом тиші» та культурою, навчати жестової мови.
«Світ тиші» та «світ глухих» – люди з повною втратою слуху, а також люди з порушеннями слуху, називають так свій світ.
У кожному світі є власна культура, не схожа на іншу. Наприклад, глухі люди співають та грають на гітарі – вони роблять це жестовою мовою. Якщо для інших людей вібрація – це просто вібрація, то глухі вважають це звуком. Вони по-своєму відчувають музику.
Також культура є в жартах, емоціях, мові тіла, способах спілкування. Наприклад, щоб привернути увагу людини, можна махати, стукати по підлозі чи по столу.
Такі ситуації – найпоширеніше джерело натхнення для того, щоб почати вивчати жестову мову.
Хтось надихнувся співом жестової мови. Хтось бачив, як на заходах перекладають жестовою мовою лекції. Хтось зустрів глуху людину, коли вона виконувала свою роботу. Так, доволі часто люди з порушеннями слуху працюють у сфері обслуговування. Наприклад, у супермаркетах, у мережах фастфудів, у сервісах доставки та таксі тощо.
Якщо ви зіткнулися з глухою людиною, яку ви часто бачите, вивчіть важливий жест для глухих, який значить «дякую». Повірте, навіть один жест може говорити про вашу повагу.
Термін «глухонімий» не є коректним. Тому що це слово складається з двох слів: глухий + німий.
Люди з порушеннями слуху мають голос і можуть говорити. Є низка особистих причин, чому вони не розмовляють, і тому більшість людей із порушеннями слуху просто не говорять, але вони НЕ НІМІ.
Правильно казати:
✅ людина з порушеннями слуху
✅ слабочуюча людина
✅ глуха людина
❗️ Варто зазначити, що є ще один термін — «нечуюча людина». Його вважають коректною альтернативою терміну «глухий».
Чому ж ми вживаємо в тексті «глухий/глуха/глухі люди»? Спільнота глухих людей використовує саме цей термін, і ми прислухаємося до їхньої думки.
{{read_more|Читайте також| 5095, 4719}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram