Юрій Коноваленко, викладач-марафонець, розмірковує про нові професії в сфері викладання.
Враховуючи те, що учні та студенти мають сьогодні доступ до будь якої інформації, відпадає необхідність та навіть стає помилковим вчити їх за принципом однієї правильної відповіді. Кожен учень та студент — це особистість з власними цілями й потребами. Нинішнє покоління учнів та студентів воліють робити свій власний вибір, вчиняти власні помилки і отримувати з них досвід для життя. Таким чином вони більш мотивовані до опанування нових знань. А це дає на виході з навчального закладу кращий рівень освіти.
І, щоб забезпечити той рівень, потрібні і нові педагогічні професії - Тьютори, Едвайсери, Коучі, Фасилітатори, Ментори. Вони вже приходять в педагогічну практику українських навчальних закладів, адаптуючись із зарубіжних педагогічних методик. Тому давайте спробуємо розібратсь які завдання повинні виконувати ці педагоги.
Найбільш поширена в нашому освітньому просторі посада Тьютора. Тож хто це? Тьютор це особа, що веде індивідуальні або групові заняття, із учнями, студентами. А також репетитор, наставник. В українських університетах роль тьютора сьогодні в більшості випадків применшена до помічника викладача, здебільшого аспіранта, або це студенти старших курсів. Хоча тьютор, в класичному розумінні, це ключова фігура в дистанційному навчанні, що відповідає за проведення занять зі студентами. Аналізуючи досвід зарубіжних університетів, можна побачити, що в більшості випадків розробник курсу і тьютор — одна і та ж особа. Але у нас в Україні тьютор часто виступає в ролі консультанта з освітніх програм та курсів. Багато досвідчених викладачів при проведенні занять зі студентами денної форми навчання віддають перевагу використанню саме тьюторських технології дистанційного навчання, враховуючи реалії часу.
Ще одна посада, що зберігає у назві іноземне звучання Коуч (від англ. coach – тренер), той що займається, відповідно, коучингом, знову ж таки – від англ. coaching – тренерством, вишколом. Коуч допомагає знайти відповіді на власні запитання підопічних, відпрацьовує\відтриновує до автоматизму різні життєві та професійні ситуації. Коучинг – інструмент особистісного й професійного розвитку, формування якого почалося в 70-х роках XX століття. Джерела коучингу лежать у спортивному тренерстві, позитивній, когнітивній й організаційній психології, в уявленні про усвідомлене життя й можливості постійного й цілеспрямованого розвитку людини. За сферою застосування, вирізняють кар'єрний коучинг, бізнес-коучинг, коучинг особистої ефективності, лайф-коучинг. Та саме освітня сфера найбільш сприятлива його застосуванню.
Більш поширене у нашій педагогічній літературі поняття Ментор. В контексті педагогічних посад ментор, як термін почали використовувати, в значенні синоніма до слів «учитель», «порадник», «наставник», «консультант». Людина, що має інтерес в розвитку знань, умінь, навичок та міжособистісних стосунків. На відміну від наставника, ментор самостійно встановлює інтенсивність та напрямок навчання. Завдання ментора — допомагати тоді, коли просите про допомогу. І хоча ці два терміни часто вживаються як синоніми, є доволі суттєва відмінність між наставниками та менторами. Перший призначається, щоб допомогти досягнути цілі групи, колективу, установи, закладу, компанії. Другого можна вибрати, щоб досягнути індивідуального зростання.
Наступний іншомовний термін, що приходить у нашу педагогічну практику — Фасилітація. Це специфічний вид педагогічної діяльності вчителя\викладача, що має за мету допомагати учню чи студенту в усвідомленні себе як самоцінності, підтримувати прагнення до саморозвитку, самореалізації, самовдосконалення, сприяти особистісному зростанню, розкриттю здібностей, пізнавальних можливостей. Він допомагає актуалізовувати ціннісне ставлення до людей, природи, національної культури на основі організації, гуманістичного, діалогічного, суб'єкт-суб'єктного спілкування, атмосфери безумовного прийняття, розуміння та довіри. Фасилітатор – це фахівець, який не зацікавлений у підсумках обговорення, з якимось конкретним рішенням, не представляє інтереси жодної з груп-учасників чи персоналій і не бере прямої участі в обговоренні, але несе відповідальність за якісне виконання завдань і є радше супровідником навчальної групи у їхньому особистому розвитку.
Може з’явитись невдовзі у штатному розписі українських школах, професійно-технічних чи вищих навчальних закладів така посада як Едвайзер (від англ. Adviser.) Це радник, або консультант. Радники потрібні не тільки президенту чи народним депутатам а й учням та студентам, адже вибір професії, навчального закладу це ті питання де потрібна порада. Отже, Едвайзер, як правило, людина з більшими і глибшими знаннями в конкретній галузі. В більшості випадків, практик, на відміну від викладачів та вчителів, які є більше теоретиками. Яку вибрати тему дослідження, роботу для стажування чи після закінчення ВНЗ, дисципліну за вибором і т.п., все це може фахово порадити Едвайзер проаналізувавши запити учнів та студентів.
І нарешті, більш знайоме та близьке нам поняття Наставник. Та в оновленому освітньому середовищі, функції наставника також трансформуються. Метою наставництва є допомога опікуваному пристосуватися до дій у межах правил та настанов спільноти. Наставник може давати поради щодо більш ефективної роботи у сфері освіти, проектів що виконуються та допомагати вирішувати дискусійні питання, приймати складні життєві рішення.
Отже, нинішнє і прийдешнє покоління що навчається потребує в більшості тих педагогів які можуть допомогти обрати шлях та обґрунтовано порадити, як себе реалізувати в житті. І це не дивно, адже в такому розмаїтті навчальних дисциплін, закладів, сфер діяльності, однієї правильної відповіді бути давно вже не може. Тому й виникає необхідність специфікації педагогічної діяльності.
Та все ж, ким би ви не були, і під які критерії в своїй роботі не підпадали, завжди продовжуйте разом зі своїми учнями та студентами навчатись новому.
Підписуйтесь на наш канал у Телеграмі
Якщо ви зареєстрований користувач і хочете додати коментар то вам потрібно увійти, або ви можете додати коментар нижче анонімно.