Форма, ритм, сенс: як побудувати звичку читати — поради Тетяни Орлик

головна редакторка
Освіта Нова

Тетяна Орлик, керівниця програми Library4All в Україні, засновниця корпоративної програми читання ReadVenture, учасниця Forbes 30 Under 30, поділилася своїм баченням з Strategy Area, як побудувати ефективну читацьку практику — для себе і для команди каналі в подкасті Стратегії читання лідерів. Стратегії читання, про які розповідає Тетяна Орлик, сприяють розвитку підприємництва, креативності та інноваційності. Хто має час, той послухає 40-хвилинний запис, хто ж має лише кілька хвилин – знайомтеся з основними тезами, які ми наводимо нижче.

1. Оцінка власної читацької історії

Перш ніж обирати стратегію варто визначити, у якій точці зараз ваш контакт із читанням, радить Тетяна Орлик.

Ностальгійні читачі

Колись читали багато, тепер — рідко. Хочуть повернути звичку.
👉 Стартуйте з малого та приємного.

Початківці з амбіцією

Не мали звички, але мріють почати.
👉 Оберіть легкий старт і комфорт.

Професійні споживачі

Читають системно, хочуть глибше.
👉 Розвивайте техніки, занурюйтесь в зміст.

Хаотичні читачі

Люблять книжки, але без ритму.
👉 Дозвольте собі гнучкість і без тиску.

Ритуальні читачі

Читання — це задоволення і ритуал.
👉 Створіть атмосферу й насолоджуйтесь.

2. Читання як навичка і мистецтво, не як натхнення

Одна з найцінніших порад, які пропонує Тетяна Орлик, — це зміна у ставленні до самого читання. Воно більше не подається як щось сакральне, спорадичне чи залежне від натхнення. Натомість Орлик говорить про читання як про навичку, яку можна тренувати, і навіть більше — як про мистецтво, яке можна відточувати все життя.

Вона порівнює читання з їздою на велосипеді: щойно ти засвоїв базові рухи — вони залишаються з тобою назавжди. Після тривалих перерв може бути важко знову тримати рівновагу, але тіло (і мозок) пам’ятає. І саме тому ключ до відновлення читацької звички — не в натхненні, а в регулярній практиці.

Орлик також наполягає: читання можна зробити майстерністю. Можна не просто "споживати" книжки, а навчитися читати глибше, уважніше, аналітичніше — розпізнавати сенси, ловити інсайти, поєднувати ідеї з різних джерел. І тоді воно перестає бути лише способом здобути знання — і стає джерелом задоволення, інтелектуальної гри, навіть інтимного діалогу з собою.

Так само як художник бачить більше відтінків, а музикант чує більше нюансів, — читач із досвідом "бачить" більше між рядками. І ця майстерність не з’являється раптово. Вона вимагає уваги, часу, легкості — і трохи любові до себе

3. Як випрацювати звичку читання

Формування звички читати — це не про силу волі, а про гнучке підлаштування під власні ритми. На думку Тетяни Орлик, перш ніж ставити собі завдання на кшталт "читаю 30 книжок на рік", варто поглянути на власний досвід з іншими звичками. Що працювало у вас раніше? Можливо, вам підходить метод "галочок" або наявність підтримувального "читального партнера" (читацького клубу), якого не хочете підвести. Або ж звичка закріплюється, коли ви бронюєте час у календарі й ставите нагадування — як на тренування.

Орлик також наголошує: звичка має ґрунтуватися на приємному досвіді. Важливо не просто прочитати, а відчути задоволення від процесу. Саме тому вона радить створювати невеликі, але особисто значущі ритуали: запалити свічку, налити улюблений напій, вдягти "форму для читання" — бодай звичайну футболку, яка сигналізує мозку: "зараз буде час для себе".

Для регулярності Тетяна рекомендує обирати прості формати: 15 хвилин щодня або 30 хвилин тричі на тиждень. Але не менше важливо — не копіювати чужі моделі, якщо вони викликають тиск. Якщо вас дратують "челенджі на 10 сторінок у день" — сміливо шукайте свій шлях. Читання не повинно бути новою формою самонасилля, воно має бути місцем сили.

4. Пошук власної мотивації і читацька форма

Визначте своє "Чому я хочу читати більше" — що вас справді драйвить: розвиток, задоволення, натхнення, статус, самодисципліна? Якщо є мотивація, то дисципліну, а з нею і читацьку форму буде легше набути.

Про фізичну форму ми звикли говорити без зайвих пояснень. Якщо ви не бігали рік, а завтра спробуєте здолати десять кілометрів — тіло відповість болем, а мотивація може надовго зникнути. Зі звичкою читати — усе так само. Не варто чекати від себе фокусованого глибокого занурення, якщо до книжки не торкалися місяцями.

Тетяна Орлик пропонує мислити про читання як про життєву навичку, що має свою "форму" — і її можна як втратити, так і повернути. Ця форма не залежить від інтелекту чи освіти, вона формується практикою: поступово, регулярно, без надриву.

Багато людей, за словами Орлик, розчаровуються в собі, бо одразу обирають "важку" книжку — з маркетингу, психології, чи щось "потрібне" — і вимагають від себе блискавичного результату. Але читання — це марафон, а не спринт. Воно потребує плавного входження, як і тренування після перерви.

Повернення до форми — це не про насильство, а про налаштування. Варто знизити планку очікувань і знову навчитися насолоджуватись процесом. Бо, зрештою, як каже сама Орлик, читацька форма — це не про те, скільки сторінок ти подужав. Це про те, як ти себе почуваєш у момент, коли береш до рук книжку.

5. Широке читання = інноваційне мислення

Що читають лідери? Не лише бізнес-літературу чи книги з менеджменту. Навпаки — керівники, які справді мислять стратегічно, часто тягнуться до історичних романів, художньої прози, мемуарів, книжок про спорт, мистецтво, культуру інших країн. Це читання не з очевидною практичною цінністю, але з потужним ефектом: воно розширює свідомість, ламає шаблони і запускає нові ідеї.

Тетяна Орлик наголошує: саме таке читання формує мислення, здатне шукати аналогії, поєднувати несумісне, бачити рішення там, де інші бачать хаос. Це і є основа інноваційного мислення — коли натхнення приходить не з інструкцій, а з несподіваних джерел.

Орлик згадує приклад Пітера Друкера, який зізнавався, що навчився менеджменту з романів Джейн Остін більше, ніж із будь-якого підручника. Чи приклад Сатьї Наделли з Microsoft, який почав змінювати токсичну корпоративну культуру саме з читацької програми для керівництва.

Читання, не пов'язане з прямою вигодою, часто дає найсильніші інсайти. Бо мислення, як і м’язи, потребує різних навантажень — не лише однієї й тієї самої вправи

6. Читання в команді: тиха сила, що змінює культуру

Для лідерів і HR-команд читання може стати неочевидним, але потужним інструментом розвитку організаційної культури. Як підкреслює Тетяна Орлик, програми читання в компаніях — це не просто "про книжки". Це про довіру, єдність і глибину комунікації.

Книжкові клуби або цілісні читацькі програми створюють простір для об’єднання команди — через спільні цінності, розмови не про задачі, а про змісти. Це також зміцнює горизонтальні звʼязки й підвищує довіру до менеджерів: коли працівники бачать, що керівництво читає — це мовчазний сигнал відкритості, інтелектуальної скромності та зацікавленості в розвитку.

Читання в команді також працює як інклюзивна форма ментального добробуту. Це активність, що не залежить від віку, статусу, посади чи фізичних можливостей. І, що важливо — це спосіб розвивати в колективі культуру постійного навчання, не через тискові KPI, а через природну цікавість.

Орлик наполягає: читання — це м’яз стратегічного, креативного та системного мислення. І як у спорті чи здоровому харчуванні — його ефект накопичується лише тоді, коли звичка вибудувана з повагою до себе, своїх ритмів і потреб. Це тиха сила, яка вчасно дає гучні результати.

Тетяна Орлик наголошує: корпоративне читання — це не лише про культуру, а й про практичне навчання. Компанії використовують його для покращення англійської мови (читання книжок в оригіналі) або для розвитку навичок продажу й комунікації. Це простий і доступний спосіб вбудувати навчання у щоденну рутину — без тиску, з інтересом і результатом.

7. Читання як мислення: не лише споживати, а формулювати

Сучасне читання — це не просто засіб передачі знань, а тренажер для генерації власних ідей. Тетяна Орлик підкреслює: важливо не лише зберігати цитати з книжок, а й фіксувати думки, що народжуються у відповідь на прочитане. Саме це розвиває вміння формулювати, додумувати, переосмислювати. Один з учасників її курсу на МВА програмі Києво-Могилянської бізнес-школи зізнався: найцінніша навичка, яку він виніс, — це вміння одразу після прочитаного формулювати дію або висновок для себе. Це змінило не лише його читання, а й стиль управління.

Щоб побачити свій читацький ландшафт, Орлик радить візуальну вправу — намалювати дерево читання. Його гілки — це книжки, які вас вразили, і ті, які ви хочете прочитати (вони — пунктирні). Це дозволяє усвідомити свої інтереси, повторювані теми й "білі плями". У когось гілка маркетингу, у когось — філософії, у когось — попкультури.

У побудові стратегії читання Орлик радить звернути увагу на три параметри:

Різноманіття — змінювати жанри: якщо постійно читаєш нонфікшн, спробуй художнє.
Регулярність — 30 хвилин на день (саме така частота пов’язана з довшою тривалістю життя за дослідженням Єльського університету).
Інтенсивність — складність і глибина текстів, з якими працюєш.

Для глибшого занурення Орлик радить читати книжки про сам процес читання, як-от "Читай як професор" Томаса Фостера.

У завершальній частині подкасту звучить одна з найсильніших метафор: читання — це не кулінарний курс, де вчишся готувати, а мистецтво — як їсти зі смаком. Не читати швидко й багато — а читати з насолодою. Так, як пити каву, дивлячись у вікно, а не надіславши 12 листів за хвилину.

Читайте також