Кожного з нас цікавить світ навколо, а дітей – найбільше.
Щоб наука запалювала вогники в очах дітей, її треба показати веселою і цікавою, вважають українські науковці.
Як це зробити захопливо й не нудно?
Поради дають нейробіолог Сергій Данилов, астрофізикиня Олена Компанієць, зоологиня Євгенія Яніш, морська біологиня Марія Павловська та вчений у галузях машинного навчання та штучного інтелекту Артем Чернодуб.
Не потрібно одразу шукати складні експерименти. Починайте з простих, реальних прикладів і використовуйте порівняння з повсякденного життя.
"На кожну ідею потрібен образ, – пояснює експерт в галузі нейронаук, кандидат біологічних наук Сергій Данилов.
Наприклад, щоб розповісти про будову ока, можна сітківку порівняти з цифровим фотоапаратом. Або запитати, що б бачила людина-невидимка, якби існувала.
Спойлер: нічого, бо задня стінка ока не може бути прозорою. І накопичення меланіну в пігментному шарі, одному з десяти шарів сітківки, робить око майже чорним зсередини".
Сергій Данилов, експерт в галузі нейронаук, кандидат біологічних наук
"Ви можете відпустити олівець, і він впаде. Так діє сила тяжіння, яка притягує об’єкти до Землі", – так просто пропонує пояснювати гравітацію астрофізикиня Олена Компанієць.
"Чому ми бачимо "падаючі зірки"? – ділиться вона ж поясненням небесного явища.
У земну атмосферу часто потрапляють космічні пилинки та інші малі тіла Сонячної системи. На великій швидкості ці об’єкти сильно нагріваються через тертя. Як наші долоні гріються, якщо потерти одна об одну.
Після нагрівання такі об’єкти починають світитися. А нам здається, що ніби на небі зоря впала".
Олена Компанієць, астрофікація
Морська біологиня, наукова співробітниця Національного антарктичного наукового центру Марія Павловська радить розповідати дитині про науку інтерактивно: "З усіх дослідних експедицій приводжу своїй доньці маленькі сувеніри – мушлі, камінчики, і розповідаю, звідки це і що це".
Її дитина у три рочки проводжала Марію на науково-дослідне судно в одну з експедицій: ходила палубою та роздивлялася океанографічне спорядження.
"Що у світі може бути корисним і як допоможе в самореалізації? Фокус уваги дитини спрямований на те, щоб зрозуміти це, – пояснює Сергій Данилов.
Інтереси дитини виникають з комплексу вражень з найрізноманітніших джерел. Саме тому, поки діти маленькі, відповідайте на всі їхні питання.
А далі дайте час зрозуміти, щоб для них справді цікаво та важливо".
Різноманітність може зробити спілкування про науку цікавим та захопливим.
"Треба створити навколо дитини творчу атмосферу, наповнювати її світ книжками й конструкторами.
Адже невідомо, яка саме наука чи галузь "зачепить" саме вашу дитину", – розповідає Артем Чернодуб, вчений в галузях машинного навчання та штучного інтелекту, кандидат технічних наук, Applied Research Scientist в Grammarly.
Артем Чернодуб, вчений в галузях машинного навчання та штучного інтелекту, кандидат технічних наук
Для майбутніх кібернетиків і спеціалістів з комп’ютерних наук Чернодуб радить конструктор для дітей Lego Mindstorms та його аналоги.
Завдяки йому діти можуть створювати та програмувати власних іграшкових роботів. Заняття для малечі з таким конструктором проводять дитячі клуби робототехніки.
Разом із тим варто давати дитині свободу вибору. Адже діти не мають цікавитися тим самим, що й батьки.
Артем Чернодуб розповідає, що його сім’я захоплювалася фізикою, коли він був дитиною. Було безліч цікавих науково-популярних книжок на цю тему. Але його науковими інтересами стали штучний інтелект та нейронні мережі.
Старша донька зоологині, кандидатки біологічних наук Євгенії Яніш вперше побувала на експедиції в 11 місяців і допомагала досліджувати птахів.
А менша донька у півтора року власноруч розкопувала неолітичну щелепу бурого ведмедя віком 6 000 років.
Євгенія Яніш, зоологиня, кандидатка біологічних наук
"Один тиждень "в полях" дає дитині стрибок у розвитку приблизно такий, як за місяць у цивілізації. Мені поталанило – я зоолог та археозоолог, а тварини та викопні рештки подобаються більшості дітей", – ділиться Яніш.
На її думку, якщо дитина бачить батьків, захопленими своєю справою та дослідженнями, то вона зрештою питає: а що ж там таке цікаве?
Важливо в цей момент не відштовхнути дитину, а доступною для її віку мовою пояснити, чим таким класним займаються батьки.
Підтримуйте природну цікавість дитини. Дорослим варто не боятися не знати відповіді, а шукати її разом з дитиною, розповідає Марія Павловська.
"Так ви прищеплюєте цікавість до самого процесу пошуку. І самі батьки розширюють світогляд завдяки цікавим науковим ресурсам", – каже морська біологиня.
Водночас, зауважує вона, важливо не перенасичувати дитину новими знаннями: "Головне – дозувати інформацію.
Якщо я бачу, що увага дитини розфокусована, і вона не готова слухати про науку, ніколи не наполягаю".
Марія Павловська, морська біологиня
Діалог з дитиною важливо підтримувати, наприклад, обговорюючи прочитані науково-популярні книжки.
Такі розмови та пошуки відповідей на питання, на думку зоологині Євгенії Яніш, допомагають навчити дитину логічно мислити та розуміти причинно-наслідкові зв’язки.
На початку поділіться чимось яскравим, щоб зачепити око, радить нейробіолог Сергій Данилов: "А як вже з’явиться цікавість, потрібна і задача, щоб можна було перевірити на практиці або поставити експеримент".
"Краса не залишає байдужими, – розповідає Олена Компанієць.
Я працюю в обсерваторії, і з дитинства мене заворожує неймовірна краса космосу.
Діти з цікавістю слухають про планети, зірки, галактики, особливо їх захоплюють чорні діри".
Українська вчена радить батькам стати для дитини амбасадором науки. Наприклад, разом дивитися у телескоп, відвідувати природничі музеї та обсерваторії, дивитися науково-популярні передачі.
"За гарної погоди ви можете разом спостерігати за зоряним небом за чашечкою гарячого какао.
Наприклад, можете пограти в гру, хто нарахує більше супутників або метеорів, так званих "падаючих зірок", – радить астрофізикиня.
"Наука створила практично все, чим ми користуємося щодня, – коментує Артем Чернодуб, вчений в галузях машинного навчання та штучного інтелекту.
А будь-яка більш-менш нетривіальна технологія – це завжди трохи диво. І системи штучного інтелекту не виключення.
Наприклад, подивіться відео українського стартапу RefaceAI, що працює над технологіями інтелектуальної обробки зображень облич. Це вражає, чи не так?".
Досліджувати фізичні та хімічні явища на практиці можна завдяки відео на пізнавальному Youtube-каналі "Цікава наука".
Крім того, цікаві досліди можна робити на уроках курсу "Наука" Всеукраїнської школи онлайн для 1-4 класів.
На заняттях створюють макет Сонячної системи, проєктор для сузір’їв, перевіряють, які речовини розчинні абощо.
📖 Сергій Данилов зі своєї галузі нейробіології радить дві книжки: Рита Картер "Як працює мозок" та Дік Свааб "Ми – це наш мозок".
З фільмів – "Людиномавпа" National Geographic.
📖 Морська біологиня Марія Павловська радить книжки: "Хто живе в тобі? Історії про мікробів, для яких ти рідний дім" Клер Імер, "Зоряний пил під подушкою. Дитячий альманах" та "Антарктична експедиція Шеклтона. Надзвичайна крижана пригода" Вільям Грілл.
📖 Зоологиня Євгенія Яніш рекомендує всю серію книжок Джеральда Даррелла, зокрема дві з них переведені українською мовою – "Моя сім’я та інші звірі" та "Птахи, звірі та родичі". Для дітей старшого віку – книгу "Мисливці за мікробами" Поля де Крюї.
Для перегляду всією родиною – серія американських передач "Руйнівники міфів".
📖 Астрофізикиня Олена Компанієць рекомендує почитати такі книжки: "Крута фізика" (Сара Гаттон), "Несамовита фізика" (Андрій Варламов та Лев Асламазов), "Коротка історія майже всього на світі: від динозаврів і до космосу" (Біл Брайсон), "Чорні діри та молоді Всесвіти" (Стівен Гокінг).
Для перегляду – науково-популярні відео на каналі "Alpha Centauri".
Анастасія Красножон, спеціально для УП.Життя
Текст написано за сприяння організації INSCIENCE, що популяризує науку в Україні
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram