Нещодавно на теренах Інтернету мені трапились 10 прав читача Даніеля Пеннака і я вирішила дізнатися більше.
Даніель Пеннак — французький педагог, письменник, автор дитячих книжок і знакового ессе «Comme un roman» («Як роман»), в якому він блискуче й зворушливо говорить про те, як повернути дітям (і дорослим) радість читання. І саме там він сформулював «10 прав читача», які проілюстрував легендарний Квентін Блейк.
Проте Пеннак не лише складає список прав. Його інструкції — це глибоке, майже інтимне розуміння того, що ми втрачаємо, коли перетворюємо читання на обов’язок.
«Дар — це єдина валюта мистецтва», — пише Пеннак. І саме так, як батьки читають своїм дітям у перші роки — без контролю, тестів і завдань — має виглядати справжнє читання. Це не повинність, а інтимний жест любові. Щойно дитина починає читати сама, батьки змінюють підхід: «Потрібно читати», «мусиш» — і магія зникає.
«Самі того не уявляючи, ми відкривали для себе мало не найголовніше призначення казки, й навіть ширше – призначення мистецтва: встановлювати перемир’я в битві життя»
Читання перестає бути подарунком і стає завданням. А якщо щось змушують робити — ми або протестуємо, або уникаємо. Як наслідок — дитина втрачає алхімічне захоплення книжками. Адже, за словами Пеннака, «радість від можливості читати схожа на захват алхіміка».
«Добре підібрана книжка рятує від усього. Навіть від себе самого»
Пеннак рішуче виступає проти насильницького підходу до читання — у школі й вдома. Він переконаний, що вчитель має не змушувати читати, а ділитися власною читацькою радістю. Адже «будь-який роман — це насамперед історія, яку нам розповідають». А в кожній історії — чарівна присутність особистого голосу: автора, вчителя, батька чи матері. Тільки цей голос — не наказовий, а довірливий — здатен запалити любов до тексту».
1. Право не читати
Ви маєте повне право не читати — ні через обов’язок, ні для саморозвитку, ні через моду. Просто тому, що не хочеться.
2. Право пропускати сторінки
Як режисер свого читання маєте право прогорнути нецікаві для вас описи чи сцени.
«Питання не в тому, чи маю я час читати (часу, до речі, мені ніхто ніколи не подарує), а в тому, чи дозволю собі задоволення бути читачем»
3. Право не дочитувати
Книга не захопила? Відкладіть. Це не поразка. Це турбота про себе і свій час.
4. Право перечитувати
Повернення до знайомих історій — це не повтор, а нове відкриття.
5. Право читати що завгодно
Поезію чи класику, мемуари чи нон-фікшен, любовні романи — усе має право бути прочитаним, якщо у вас є час і натхнення.
«Коли людина, яка нам подобається, дарує книжку — спершу ми шукаємо між рядків її саму: її смаки, причину, з якої вона простягнула нам саме цю історію, знак зв’язку між нами»
6. Право на боваризм
Жити у книзі, страждати з героєм, мріяти разом із ним — так, це дозволено.
7. Право читати де завгодно
Метро, парк, черга до лікаря — будь-яке місце придатне для читання книжки.
«Метро – одна з найбільших у світі читальних зал», – Даніель Пеннак
8. Право читати уривкам
Перечитувати улюблені моменти, читати не за порядком розділів, — теж спосіб читати. І навіть прочитати кінець і дізнатися, чим все закінчиться, теж дозволено.
9. Право читати вголос
Книги оживають у голосі — для дітей, друзів, себе самого.
10. Право мовчати про прочитане
Ви не зобов’язані ділитися прочитаним, коментувати, пояснювати.
Ці права повертають свободу читати – в своєму ритмі і в якості насолоди, бо життя врешті-решт має приносити задоволення.
«Виділяючи час на читання, як і на кохання, ми розширюємо свій час для життя»
Поки досліджувала тему, натрапила ще на кілька прав з блогу This Reading Life. І вони чудово доповнюють ті 10, які сформулював Пеннак.
11. Право підкреслювати, робити нотатки й загинати сторінки
«Коли людина, яка нам подобається, дарує книжку — спершу ми шукаємо між рядків її саму: її смаки, причину, з якої вона простягнула нам саме цю історію, знак зв’язку між нами»
12. Право вписати своє ім’я на першій сторінці
13. Право закладати між сторінками квіт
14. Право не позичати улюблені книжки
15. Право захоплюватися, обурюватися й писати про книжки
Любов до себе — це не великі жести, а дрібні дозволи: на смачну їжу, на обійми без поспіху, на прогулянку, що не веде «кудись», на рух тіла у своє задоволення. І так само — на читання. Не з обов’язку, а заради задоволення. Дозволяйте собі ці задоволення, щоб відчувати смак життя.
Приємних читанок.
{{read_more|Читайте також| 7043, 3219}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram